f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

100 РОКІВ ТОМУ В ОДЕСІ ПОМЕРЛА ВІРА ХОЛОДНА

18.02.2019

ВІРА ХОЛОДНА прожила лише 26 років. Чотири з них знімалася в кіно. Народжена в Полтаві, в сім’ї гімназичного вчителя Василя Левченка, з дворічного віку жила і виховувалася в Москві, куди переїхала родина. Рання смерть батька зробила її дівчиною без приданого. На що можна було розраховувати? На вдале заміжжя. Вона й вийшла, в сімнадцять, за успішного юриста Володимира Холодного [...]

Треба зрозуміти одну просту річ: Віра Холодна — феномен масового, маскультівського кіно тих часів. Хоч фільми Владіміра Бауера (Віра у нього знімалась) прагнули, скажімо, апелювати й до глядача естетського. Одначе ж кінострічки знімали конвеєрним способом, про естетські установки дбали в останню чергу. За чотири роки роботи в кіно Холодна ЗНЯЛАСЬ У ПІВСОТНІ ФІЛЬМІВ, АБСОЛЮТНА БІЛЬШІСТЬ З ЯКИХ НЕ ЗБЕРЕГЛАСЬ.

Чому так багато ролей? Бо Холодна була головною Зіркою тогочасного кіно, ідолом для мільйонів громадян Російської імперії. Й не скористатися цим кінопідприємці не мали жодних підстав.
А Зірка — це передусім певний конкретний міф. У більшості фільмів Віра Холодна й продовжувала основний сюжет того міфу: рокованість жіночої краси, якою прагнуть заволодіти одночасно кілька репрезентантів зла. Чоловічої статі, звісно, хоча й жіноцтво теж не без своїх відьомських заморочок. 
А персонажі Холодної — чисті, душевно, а то й тілесно непорочні. У цьому світі вони тільки жертви...

До речі, дивовижна річ, одначе невідомо жодного позашлюбного роману Холодної, у цьому вона була суголосною зі своїми героїнями, хоч і не всіма, звісно. Навіть режисер Петро Чардинін (у 1920-ті він працював в Україні, де зробив чимало фільмів), який був великим докою в частині жіночої статі, і той не мав жодного успіху. Якби щось було, тодішні журналісти не пропустили б, можете не сумніватися.

Що залишилося? Тільки кілька стрічок. «Міражі» (інша назва «Трагедия красивой девушки») Чардиніна — про те, як молода жінка заплутується в почуттях і життєвих обставинах і стріляється. «Истерзанные души» Владіміра Касьянова — як вважає один з рецензентів, головна думка фільму в тому, що «жінка не завжди цінує свою репутацію більше, ніж голову коханця». «Молчи, грусть... молчи...» Чардиніна, де Холодна у парі із самим режисером зіграла циркову артистку (за однією з рецензій, поєднання плакучої мелодрами, салонної драми, детективного сюжету...). «Последнее танго» Вячеслава Вісковського — маленька танцівниця Кло гине від ножа свого коханця...

Оце і все? Та ж ні, лишається щось більше. Холодна тінь (буквально так) цієї жінки пронизує простір сучасної кіноісторії, покликуючи кінематографістів до відгуку, до рефлексій душевних і естетичних. Досить пригадати хоча б «Рабу любви» Нікіти Михалкова чи українську документальну стрічку «Знак — тире» Сергія Буковського. Згадаймо, що сама смерть актриси 1919 року стала матеріалом для документального фільму Петра Чардиніна «Похорон Віри Холодної». І в смерті вона лишалася актрисою — без дешевих віньєток на кшталт слів «велика» чи «геніальна».

Давайте так: Віра Холодна подарувала нам образ великої жінки. Упродовж цілого століття вона його утримала, цей образ. Хіба мало?

(фрагменти статті С.Тримбача, газета "Урядовий кур"єр" 2013).

Перший Кіноогляд оголосив переможців

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05