ЩО ПОСМІЄШ - ТЕ Й ПОЖНЕШ... День народження кінорежисера Олександра МУРАТОВА
21.04.2020
Кінорежисерові та сценаристові ОЛЕКСАНДРОВІ МУРАТОВУ 21 квітня виповнюється 85 літ. На день його народження у Синій залі Будинку кіно, на прохання ювіляра, мали показати фільм "ТАТАРСЬКИЙ ТРИПТИХ" за оповіданнями Михайла Коцюбинського. Не покажуть, із зрозумілих причин.
Ранній Муратов маловідомий навіть кінематографістам. Хіба що фільм „НАШ ЧЕСНИЙ ХЛІБ” 1964 року, поставлений в Одесі разом з Кірою Муратовою (перша дружина Олександра Ігоревича - по тому їхні життєві і творчі дороги розійшлися),трохи прозирає у пам”яті. Історію голови колгоспу Макара Задорожного (видатний актор Дмитро Мілютенко) викладено у дещо традиційний для радянського кіно спосіб відтворення селянсько-колгоспного життя. Й водночас тут спостережено незвичну жорсткість сюжетної конструкції: цінності окремо взятої людини виявляються вартіснішими усього ідеологічного барабанного „бою”.
МУРАТОВ ще зробить в Одесі „ЯВДОХУ ПАВЛІВНУ" (1966). Драматична історія боротьби в біологічній науці повоєнного часу, коли офіціозна лисенковщина домінувала. Одна із кращих тогочасних актрис Зінаїда Дехтярьова зіграла роль селекціонера, що до останнього б”ється за свої переконання – в науці і житті.
Муратов належить до покоління шістдесятників, яке щиро вірило: буде стояти кожен за свої ідеали – й життя зміниться, притому радикально. Хай скаже хтось, що це наївно і навіть утопічно, що не всі й шістдесятники витримали цей іспит. Хай скаже... Тільки без обстоювання себе і своїх ідеалів (останнє поняття вже виглядає архаїкою нині; ото ж бо й воно), без рахунку до себе у житті й справді мало що змінюється на краще.
Першою роботою у Києві став «»МАЛЕНЬКИЙ ШКІЛЬНИЙ ОРКЕСТР" (1968), зроблений разом з Миколою Рашеєвим. Тоді ж, 68-го, заборонений. Бо там історія стихійного оркестру, підозрілі юнаки і юнки, що викликали в «непускателів» асоціації з чеськими подіями (якраз радянські танки увійшли до Чехословаччини)…
Наставали нові часи, які вимагали постановки і відповідей на питання морального штибу. Моральне питання „ЧИ ВМІЄТЕ ВИ ЖИТИ?" (1970) закономірно виставлено до титулу іншого муратовського фільму. А власне, чи вмієте ви жити у згоді з проголошеними принципами... Там і звучить сентенція "ЩО ПОСМІЄШ - ТЕ Й ПОЖНЕШ". Залишатись моральною людиною належало ще посміти...
Чільний персонаж стрічки "Чи вмієте..." віддає перевагу комфорту, зовнішньому і внутрішньому, а творчість відходить на другий план... Чутливе чиновницьке око вловило у стрічці буржуїнські мотиви. Ніц, щоби колектив почав боротьбу за людинку, яка трохи заблукала. Натомість людина тут полишена наодинці з собою, а це суперечить принципам соціалістичного реалізму... До речі, сценарій фільму (як до того "Явдохи Павлівни") написано разом із батьком режисера, відомим письменником Ігорем Муратовим.
До невідомих стрічок режисера належать і фільми „Великі клопоти через маленького хлопчика” (1967) та „Маленький шкільний оркестр” (1968).
Потому будуть екранізації. Телесеріал „Стара фортеця” (1972) за однойменною трилогією Володимира Бєляєва, „Гуси-лебеді летять” (1974) та „Щедрий вечір” (1976) за Михайлом Стельмахом, чудесний, тонкий, ліричний фільм „Любаша” (1978) за повістю російського прозаїка В.Матушкіна.
Як не дивно, одначе міська, від народження (у Харкові народився й виріс), людина потягнулася до поезії й цінностей сільського життя. А от в низці інших екранізацій – творів Миколи Хвильового – постали значно жорсткіші реалії й пропоновані моральні координати. Мова про картини „Танго смерті” (1991), „Геть сором!” (1994), „Вальдшнепи” (1996). І так аж до вищезгаданого „Татарського триптиху” ... До низки документальних стрічок, у тому числі тих, що присвяені видатним митцям Сергію Прокоф"єву, Миколі Бажану, Дмитрові Мілютенку...
А ще ж і кілька книг - МУРАТОВ фантазер і вигадник той ще. Фантазії незрідка трапляються і на матеріалі власного життя. І - вже кілька виставок, на яких виставлено малярські роботи митця. Попри поважний вік Олександр Муратов продовжує працювати. Многая літа! І Доброї роботи, як любили вітати колись один одного працівники Курбасівського „Березолю”.
І доброго здоров"я!! З ювілеєм, з днем народження!
Сергій ТРИМБАЧ
НСКУ, Українська кіноакадемія