КОРОЛЕВА МАРСУ ЮЛІЯ СОЛНЦЕВА НАРОДИЛАСЬ 110 ЛІТ ТОМУ. З МАРСІАНСЬКИХ ХРОНІК...
11.08.2021
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
ЮЛІЯ СОЛНЦЕВА - актриса, режисер, Аеліта - королева планети Марс, дружина ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА.
У всіх довідниках значиться: народилась 1901-го, померда 1989. Одначе в архіві РГАЛИ (Российский архив литературы и искусства) я побачив фото маленької ЮЛІ, їй там років зо два. На фото дата - 1898. Отже, найімовірніше вона народилась 1896-го. Справа проста: опісля революцій і громадянської війни люди приходили у відповідні інстанції, аби отримати нові документи, і називали ту дату народження, яка їм подобалась.
Узагалі про неї чимало вигадок. Скажімо, вичитав я ось в одного одеського журналіста: "Ю. Солнцева тогда уже была знаменитостью, но вряд ли могла назвать свою жизнь счастливой. Она родилась 7 августа 1901 года в Москве. Когда девочке было четыре года, погиб отец, а вскоре скончалась и мама. Юлия осталась на попечении бабушки и дедушки".
А ось що пише сама Солнцева у своїй автобіографії: "Я родилась в Москве в 1901 году 25 июля. Мои родители были служащими. Мать разошлась с отцом, когда мне было 3 года и видела я своего отца раза 3-4 раза в жизни. Мой отец Ипполит Федорович Солнцев умер в 1935 году, мать Надежда Павловна Солнцева в 1959 году". І це так і є - теща Довженка пережила свого зятя на три роки.
АЕЛІТА
https://www.culture.ru/movies/658/aelita
Знаменитістю СОЛНЦЕВА справді була - після того, як у 1924-му зіграла королеву Марса Аеліту в однойменному фільмі Я.Протазанова. Й одразу Зіна Вєсєніна у "Папироснице от Моссельпрома" Юрія Желябужського - про дівчину, що мріє стати актрисою. Далі була Одеса, зйомки на кінофабриці...
І був ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО, взятий нею у полон - швидко й рішуче. Як думає дехто - за завданням спецорганів, які приставили її до нього як "недремне око". Причини такої трансформації втаємничені, хоча можна припустити, що вона просто заплуталась, чим і скористались.
Один лишень епізод. 7 листопада 1952 року Довженко повертається з Нової Каховки, де перебував кілька місяців, вивчаючи матеріал для кіноповісті "Поема про море", до Москви, де його чекає СОЛНЦЕВА, дружина. У Щоденнику він записує патетичне:
"Зустріла мене на вокзалі Юлюша, красива і дбайлива, як і завжди. І Юра Тимошенко . Дома свято. Я почував свій дім і весь був, як хлопчик колись перед святом. Одне вікно у нас, як се водиться вже кілька років, закрите великим портретом Сталіна. Світло, чисто. Ще й подарунки приготувала для мене моя Юлюша, тільки втомилась вона […] Далеко десь Каховка. Далеко все, і майже всі дорогі мої люде, і водночас близько у серці їх ношу, як дорогоцінні дари, осіннє листячко з київського саду...".
Що за листячко із київського саду?? А це спогад про прогулянку садом Київської кіностудії (нині імені О.Довженка) разом із поетесою ВАЛЕНТИНОЮ ТКАЧЕНКО і її малим сином Романом (в майбутньому Роман Адамович став одним із найпомітніших українських художників кіно і театру). З Валентиною у Довженка трапився в ті роки роман, який він, звісно, приховував від СОЛНЦЕВОЇ. От тільки те листячко й видає сум і ніжність: бо ж дар той дорогоцінний доводиться тримати у таїні.
Отак і жив ДОВЖЕНКО - закритий від світу портретом тов. Сталіна і СОЛНЦЕВОЮ, яка ретельно охороняла його від справді багатьох проблем (у т.ч. побутових), від смерті (будемо об"єктивними - якби не вона, не факт, що Довженко вцілів би на початку 1930-х...).
І багато іншого, але це вже якимось іншим разом.