НЕМАЄ ХАТИ, ДЕ Я НАРОДИВСЯ...
25.01.2022
Станіслав Чернілевський (з його сторінки у ФБ)
Немає хати, де я народився.
Вода забрала.
Але місце є.
Воно мені зітхнути не дає,
де б я по світу потім не гніздився.
Там річка моя з вікнами дружила,
не бачачи за верболозом їх,-
та тихим дзвоном скла до снів моїх
свій шум як хід мені наворожила.
Так і живу між вікнами й руслом,
немов тому снопу перевеслом,
що в ньому хата, знесена водою
дощу з ярка,
і та ріка з бідою
потоку
і з родинним ремеслом,
що, попри паводь,
втримало город,
ворота, крони грабові, горіхи,
і всі гріхи пригарбаної стріхи,
і всі скарби уроджень і неврод,
весь дзвін тих вікон,
при яких пташа
гніздо ліпило глиняним замісцем, -
усе, що зникло,
та зосталось місцем,
де під зорею явлена душа.
Вона мене щоразу й воскреша.
13.01.2022р. м. Київ
https://www.facebook.com/sergiy.trymbach
https://www.facebook.com/profile.php?id=100007031298675
На фото: Картини Івана Марчука
"Вечір із Миколою Княжицьким" Станіслав Чернілевський