СНИ ВІЙНИ. СЕРГІЙ БОНДАРЧУК
10.04.2022
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Під ранок - сон, під ранок, тому й запам'ятався. Велика кімната, великі стоси книг. Я маю до них якийсь стосунок. Щось на зразок енциклопедичних видань (там було щось докладніше, у сні, але я не запам'ятав). Якісь люди чекають на ці книги...
Раптом помічаю постать Сергія Бондарчука (мені завжди здавалось, що він схожий на мого батька). Він стоїть мовчки, скраєчку. Я беру зі столу книгу і передаю її Бондарчукові: "Це вам!". Він ніби трохи вклоняється, і я бачу позад нього чиїсь великі очі; не знаю, чиї. Він каже мені (українською): "То я пішов".
Далі: