Іронія долі, або З легким маразмом вас, пані і панове!

Днями у ЗМІ було поширено інформацію про те, що телевізійну трансляцію стрічки "Іронія долі, або З легким паром!" Ельдара Рязанова, якою телеканали традиційно святкують Новий рік, може бути заборонено через участь у фільмі акторки Валентини Тализіної, внесеної до Переліку осіб, які cтворюють загрозу національній безпеці.

Відтоді і Державне агентство України з питань кіно, і Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення заперечили такі повідомлення, наголосивши, що державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування "Іронії долі..." Держкіно не скасовувало, тож стрічку безперешкодно можна транслювати на Новий рік (принаймні, телеканалу "СТБ", якому нині належать права на показ радянської комедії).

Разом із тим, у своєму офіційному повідомленні Нацрада наголосила, що "стосовно осіб, які становлять загрозу національній безпеці України, керуватиметься тільки офіційно отриманими від Міністерства культури України документами".

Але зрештою такий документ вже є – Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, опублікований на офіційному сайті Міністерства культури України (нині там представлено розширений список осіб, в якому їх 83, віднайдені Службою безпеки України). 

Відповідно до змін, які було внесено до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" з метою захисту вітчизняного інформаційного телерадіопростору "не допускається використання телерадіоорганізацій для [...] трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. При цьому учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка брала участь у його створенні під власним ім’ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, що використовується в аудіовізуальному творі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер".

Тож з одного боку телевізійні канали, отримавши від Держкіно державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму, в якому беруть участь "небезпечні" для України митці, отримують законне право транслювати його, а з іншого – мусять пам'ятати, що, знову ж таки згідно чинного законодавства, "не допущені" цього робити, адже у фільмі беруть участь митці з Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Найлегший шлях виходу із цієї колізії – з власної волі відмовитися від трансляції таких "суперечливих" стрічок, аби не мати потенційних проблем. Таке, до речі, вже було. Телеканал "1+1" скасував запланований на 25 жовтня 2015 року показ української стрічки "Яма" Світлани Ільїнської саме через те, що одну з ролей у ній зіграла Валентина Тализіна. (Держкіно при тому жодних дій щодо заборони українського фільму не робило).   

Редакція сайту НСКУ попросила голову Спілки Сергія Тримбача дати свій коментар ситуації, що склалася. 

Сергій Тримбач: Актриса Валентина Тализіна внесена до списку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Ті, хто розкрадають мільярди гривень такої загрози не створюють, а Тализіна – таки да. Ті, хто протягнув через парламент нічною порою бюджет, де, як стверджує, скажімо, лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк, заховано десятки корупційних схем, загрози нашій з вами безпеці не створюють, а Тализіна примушує просто труситися всіх од страху... 

Я розумію, всі розуміють – війна. Одначе й посеред такої війни (дуже дивної, треба сказати, і дуже вигідної тим, хто на ній заробляє) не варто втрачати голову і здоровий глузд. Тализіна – хороша актриса і водночас автор малорозумних бабсько-базарних висловів щодо України і українців. Яке відношення мають останні до нашої з вами безпеки – про це можуть сказати тільки д-дуже компетентні люди. Я не компетентний, звичайно, але скажу твердо: заборонити фільм "Ирония судьбы, или С легким паром!" це не просто чиясь дурнуватість, це маразм.

Так уже було – за радянських часів. Емігрував, скажімо, письменник, автор сценарію українського фільму "Ми, двоє мужчин" (1962) Анатолій Кузнецов, щось там сказав про совіцьку власть – усе, картину закрили подалі від очей. Чудову картину! Сергія Параджанова судили (ганебно, за сфабрикованою справою) – все, нас на два десятиліття позбавили фільму "Тіні забутих предків". Чи сказав там щось і хтось "за бугром" про СССР як "імперію зла" – його книги швиденько прибирали з бібліотек...

А ще маразм, бо йдеться про фільм Ельдара Рязанова, великого режисера і громадянина. Заборонити його фільм – значить заборонити самого Рязанова. За віщо? Чим він-то завинив перед Україною? А до того ще, скажімо, Лію Ахеджакову, яка так одважно захищала українців, засуджуючи російську владу.

Наведу один відомий вислів Рязанова: "Я очень многие поступки Ельцина одобряю. Но единственное, что я не могу ему простить, это то, что он назначил такого преемника..., который, во-первых, просто поднял опять, так сказать, то, что было отодвинуто историей – слой этих жадных, страшных, темных людей, которые представляли у нас самые страшные, злые силы, за которыми стоят толпы казненных, окровавленных и так далее, и так далее. Вот, чего я простить ему не могу, к сожалению".

Чи вибачить Рязанов ймовірну (хочеться сподіватись; хоча у новорічній телевізійній програмі "Іронія..." відсутня) заборону свого фільму – питання риторичне, його вже немає серед нас. Одначе ж, панове, чи не здається вам, що не тільки в Росії, а і в Україні отой самий "слой жадных, страшных, темных людей" піднявся так само і підняв за собою історичний намул, все, від чого нам так хочеться піти. І – опісля двох Майданів – уже пішли, видавалося. Щоби прийшли знову от сі, які тільки і вміють, що "держать і не пущать". Які закони приймають уночі, приходять уночі (це що, знову 37-й?) і арештовують, і забороняють – фільми у тому числі.

Ну, хай у них сон розуму, а в нас?

Громадо, не мовчи!

Власна інформація НСКУ