Пішов із життя Александр Донськой
20.01.2016
Сумна новина – 17 січня 2016 року пішов із життя Александр Донськой.
Александр Маркович Донськой (18.01.1938, Москва – 17.01.2016, Потсдам, ФРН) – син класика світового, російського і українського кіно Марка Донського (нагадаю, для молодших, світове визнання Донському принесли кінотрилогія за автобіографічними повістями Максима Горького «Детство Горького», 1938, «В людях», 1939, «Мои университеты», 1940, а також фільми, зняті на Київській кіностудії – «Райдуга», 1943, «Нескорені», 1945 і «Дорогою ціною», 1957).
Син свято беріг пам’ять про батька, на якого, до речі, був дуже схожий. Кілька років тому, скажімо, за його сценарієм було знято фільм «Марк Донской. Король и шут» (режисер Александр Бруньковський).
Ми показували стрічку в нашому Будинку кіно, Александр Маркович приїздив, як завжди охоче розповідав про київські сторінки життя свого батька та усієї родини. Жили вони, до речі, в нині напівзруйнованому будинку на території кіностудії імені Олександра Довженка, поруч інших, нині добре відомих кінематографістів (Сергія Параджанова, Григорія Чухрая...). От би відбудувати, витворивши там музейний простір!
Незмінно бачились ми з Александром Марковичем на Московському кінофестивалі. Він був журналістом, працював на радіо, робив фестивальні репортажі. Упродовж останніх років жив у Потсдамі, неподалік Берліна. Одначе до Москви наїздив часто.
І до Києва так само. Востаннє ми бачились 2013-го, коли знімався фільм «Райдуга над Каракумами» (режисер Валерій Балаян, прем’єра стрічки ще попереду). Оповідь про перебування Київської кіностудії в Ашхабаді, у роки війни. Саме там Марк Донськой зняв легендарну картину «Райдуга». В ній, як відомо знялася і Ніна Алісова, матір Лариси Кадочникової.
«Сумно, великий жаль, – сказала мені сьогодні по телефону Лариса Кадочникова. – Саша був другом дитинства, мною і Вадимом (Вадим Алісов, рідний брат Лариси, знаний кінооператор. – С.Т.) він сприймався як брат. Дитинство московське минуло з ним...»
Вічна пам’ять Вам, дорогий Александре Марковичу! І Царство Небесне.
Сергій Тримбач