f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

ШКЛЯРЕВСЬКИЙ

06.12.2017

Визначному кінорежисеру ГЕОРГІЮ ШКЛЯРЕВСЬКОМУ – 80

Узагалі-то він починав по-чеховськи – став лікарем, працював у Львівському медінституті. Уже 30-літнім дістав кіноосвіту. 50 літ тому прийшов на студію «Укркінохроніка». У ті часи, в кінці 60-х, документалістів знову почали навертати до паркетного кіно – щоби все красиво було, пафосно, життєствердно. Одначе молодий режисер з такими наверненнями був не згодний. Йому цікавіше було діагностувати стан суспільства, у його конкретних прроявах.
Скажімо, одна з перших стрічок молодого режисера називалась «Мода, смаки, час». Це тоді, коли слова «мода» і «модник» були заледве не лайливими і асоціювались з чимось на кшталт «тлетворного влияния Запада». Або – «Довгожителі СРСР», де зачіпалась інша проблема: як жити не тільки довго, а і якісно, щасливо…
Словом, жив собі, був собі радянський режисер-документаліст. Колись, як відомо, декабристи розбудили Герцена. А в даному випадку перебудовчі події, а ще більше Чорнобильська катастрофа збудила Шкляревського. У ньому прокинувся сильний, яскравий публіцист. Та ще й такий, що зберігав гостроту образного, іноді просто метафоричного мислення.
Ніколи не забуду його фільм «МІ-КРО-ФОН!" 1989 року. Про вплив чорнобильського вибуху на довкілля, в Київській і Житомирській областях. Там є страшні кадри і страшні викриття, не просто конкретних випадків, а системи в цілому.

Так, образний світ картини доростав до звинувачення системі як такій. І акумулював опір народу, того громадянського суспільства, яке відроджувалося – на очах. Не можна було без сліз дивитися на фінальні кадри фільму, коли народ, що зібрався побіля Центрального стадіону на мітинг, скандував «Мі-кро-фон, мі-кро-фон» - себто вимагав слова. Без»язика, упродовж десятиліть, юрба, знову почувалась народом. То вже й був Майдан, то вже й була Революція, - і як же натхненно оповідав про те режисер.

Чорнобилю і його наслідкам Шкляревський присвятить ще кілька картин – і «Тінь саркофагу», і «Зону тривоги нашої», і «Таємничий діагноз»… Це було і лишається кіно морального неспокою, що будило і будить наші моральні, наші громадянські почуття.

А ще згадаю блискучу картину "ЩАБЛІ ДЕМОКРАТІЇ", недавно повернуту до життя Центром Довженка. Хвилюче образний фільм про народження духу непокори, отого самого, що "тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю", і який "живе, він ще не вмер".

Відчувалася і лікарська жилка – передусім у прагненні діагностувати хвороби суспільства, хвороби, що загрожують самому існуванню людини.

З 1998 року режисер викладає в Національному університеті культури і мистецтв, у нього чимало успішних учнів. Хоча все більше дають про себе знати болячки, з якими боротися непросто, як і з хворобами усього суспільства. За ними режисер продовжує стежити з особливим інтересом…

Шановний Георгію Яковичу, з ювілейним Днем народження! Здоров»я і щасливого настрою, на многії і премногії літа!
І спасибі за многолітній труд, за фільми, що будили і будять в людях людське.

 

Автор тексту - Сергій Тримбач.

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ

10 грудня, вівторок, Червоний зал ДО ДНЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ Посольство Аргентини в Україні представляє Художній фільм «ПІДПІЛЬНЕ ДИТИНСТВО»