f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

В Будинку кіно 30 січня 2018 року відбувся вечір пам’яті кінорежисера і перекладача Петра Марусика (1947 – 2008)

31.01.2018

В Будинку кіно 30 січня 2018 року відбувся вечір пам’яті кінорежисера і перекладача Петра Марусика (1947 – 2008).

Ведучою вечора була Лариса Брюховецька.

Було показані фрагменти ігрових фільмів Петра Марусика («Оддавали Катрю» та «Сіроманець») і фрагменти фільмів документальних «Гори мої високії», «Микола Вінграновський» та «Павло Чубинський»

Петру Марусику випало навчатися на кінофакультеті в 1970 – 1975 роках. Коли вступав 23-річним – це був час розквіту українського  кіно, коли закінчував – воно, стараннями партійної влади, вже потрапило в затяжну кризу і невпинно русифікувалось. Сергій Параджанов був у в’язниці, режисери, які заявили про себе яскравими фільмами, змушені були відмовитись від знайденого стилю.

Практично 5 років Петро співпрацював з режисерами старшого віку – В. Денисенком, В. Довганем, В. Івановим, і практично освоював професію. Коли 1979 року зійшов з партійного олімпу сумної пам’яті Маланчук з його заборонами усього національного, настало деяке пом’якшення – заборонений сім років Іван Миколайчук знімає «Вавилон ХХ». Тоді ж отримали дозвіл на екранізацію новел Григора Тютюнника двоє дебютантів кіностудії ім. О. Довженка. У Петра Марусика був чудовий слух на справжню літературу і вибір першоджерела для фільму був блискучий, «Оддавали Катрю» - одне з вершин творчості письменника, біль за українське – за народні звичаї, які зневажаються «корінними донбасівцями»: «Язичники», «Навіщо ця комедія?» - так жених відгукається на обряд весілля. Односельці Катрині відразу йому дали оцінку: «Таке пхе тільки газети читає та в тілівізор дивицця». Весільної не співали: «Такий дутель – і князь?.. Ні!». Співали іншу.

Зі студії доносились тривожні чутки, що фільм заборонили. Справді, в непошані до пролетарського Донбасу побачили крамолу і хотіли, як водилося в радянські часи, з ялинки зробити телеграфний стовп. Петро не погодився нічого змінювати. Фільм заборонили. В каталозі кіностудії ім. Довженка він не згадується, але є в інтернеті.

Труднощі становлення в мистецтві кіно разом із Петром ділив його однокурсник, кінорежисер і поет Станіслав Чернілевський, який виступив на вечорі пам’яті.

Наступний ігровий фільм Петро Марусик зняв аж через 9 років. Це був «Сіроманець» Миколи Вінграновського. Твір, треба сказати, надзвичайно складний для втілення на екрані, адже головний герой тут – вовк на ім’я Сіроманець. Якщо ви прочитаєте роман Северин Наливайко цього автора, то переконаєтесь у особливій любові до живої природи, до тварин.

 

На фото:

Богдан Ступка, Петро Марусик, Федір Стригун

Під час зйомок «Сіроманця». В центрі – Петро Марусик і Микола Вінграновський

Авторка тексту - Лариса Брюховецька.

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ

10 грудня, вівторок, Червоний зал ДО ДНЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ Посольство Аргентини в Україні представляє Художній фільм «ПІДПІЛЬНЕ ДИТИНСТВО»