f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

#Babylon’13. Революція режисерів - з першого дня Євромайдану українські режисери фільмують...

09.12.2013

Анна Григораш, INSIDER

З першого дня Євромайдану відомі українські режисери почали фільмувати революцію. Разом вони створили лабораторію документального кіно про події на Майдані.

Група українських кінорежисерів, операторів і продюсерів не сплять вже третю добу. У кімнаті їхнього "штабу" постійний рух. Хтось хапає штатив і вибігає на зйомку, хтось монтує відео. На підлозі біля входу - канцелярська дошка, яку так і не встигли почепити на стіну. Хаотичні написи - план на найближчу ніч. Назви сюжетів і прізвища авторів – усе разом. Вихоплюю слово "Babylon’13". Це пароль до WiFi, і одночасно назва спільноти, яка об’єднала кіномитців.

З першого дня Євромайдану відомі українські режисери почали фільмувати революцію. Спочатку просто брали камери і кидалися в епіцентр подій. Після розгону мирних протестів виникло інстинктивне бажання об’єднатися. Разом вони створили лабораторію документального кіно про події на Майдані.

Серед них - автор фільму про "Межигір’я" Володимир Тихий, відомий кліпмейкер Олександр Стеколенко, володарка "золотої пальмової гілки" у Каннах Марина Врода, десятки молодих режисерів і операторів, які працювали над альманахом "Україно Goodbuy" і "Мудаки. Арабески".

Протест кінорежисерів вилився у десяток документальних роликів. Їхні герої - звичайні люди, які вийшли на Майдан. Ченці йдуть по вулиці і співають пісню; дівчина грає на роялі у приміщенні КМДА, поки революціонери сплять на підлозі; чоловік на ім’я Аділь третій день на Майдані готує плов. Особливої зворушливості замальовкам додає художній погляд на події Євромайдану.

Творчий комунізм

- У нас тут такий андеграунд. Для повної картини треба тільки, щоб ще хтось спав на підлозі, - жартує 

Володимир Тихий, демонструючи творчий безлад у кімнаті.

Сам він сидить за комп’ютером і монтує відео. Відривається лише на кілька секунд – щоб налити чергову чашку кави з термосу і підключитися до розмови.

Тихий вже встиг зняти свій перший ролик, але не зізнається, який саме. Всі режисери працюють під спільним брендом "Babylon’13".

- Це називається творчий комунізм, ніхто тут не намагається відокремитися і виступити окремою яскравою творчою особистістю, - каже він.

Поряд з Тихим - режисер монтажу Юрій Грузинов, який один з перших побіг знімати революцію. Під час подій на Банковій Юрію шумовою гранатою поранило руку. Щоб отримати найкращі кадри, він заліз прямо з трактор, що сунув на «Беркут» під Адміністрацією президента.

- Ми всі – громадяни, і було би просто хамством сидіти вдома і лайкати пости у Facebook, стежити за новинами в телевізорі, - каже він.

Творча команда формується стрімко і хаотично. Лише зараз процес починає набувати якоїсь структури. Усього в групі #Babylon’13 – 30-40 учасників. За три дні вони «фактично з коліс» зібрали справжню продакшн-студію.

- Ми сформували чітку концепцію і вирішили, що кожного разу починаємо з ідеї ролика. До нас приходять молоді режисери і оператори зі сформованою ідеєю, а ми допомагаємо втілити задум – технікою, людьми, монтажем, озвучкою. Такий замкнений цикл кіновиробництва, - пояснює продюсер Денис Воронцов, підсідаючи до колег.

Найбільшою проблемою команди наразі є брак часу. Творча група іноді не встигає переглядати весь відзнятий матеріал. Тому аматорів до роботи не допускають.

- Ми обмежені в часі і не можемо собі дозволити витрачати час на дебюти. Тому йдемо протореною доріжкою. В нашій команді багато професіоналів. У нас тут так: якщо людина приходить з пальмовою гілкою з Каннського фестивалю, ми її беремо. І те, не з першого разу, - жартує Володимир Тихий.

Творча лабораторія працює на повному ентузіазмі – режисери і оператори зносять в студію свою професійну техніку і не замислюються про винагороду. Приміщення митцям надали «добрі люди» також безкоштовно.

- Ми вирішили робити те, що вміємо, чим займалися у мирні часи. Це спроба осмислення того, що зараз відбувається, - вступає в розмову кінознавець, відомий завдяки проектам «Кіно коло» та «Аргумент-кіно» Володимир Войтенко. Він говорить тихо, але у його голосі поступово починають звучати нотки обурення.

- Те, що відбувається в країні, вимагає нашої прямої дії. А рефлексувати стосовно зробленого ми будемо після. Коли буде це "після" – через тиждень, місяць чи рік – ми не знаємо, - каже він, почувши питання, чи збираються режисери випустити згодом альманах короткометражок про Євромайдан.

Продюсер Денис Воронцов збиває градус розмови:

- Ми не підтримуємо жодної партії, жодних політиків. Основна ідея нашого руху – це підтримка людей, які вийшли протестувати. Хочемо, щоб їх почули і припинили ігнорувати. Наша мета – заповнити той інформаційний вакуум, який створюється нашими ЗМІ.

Попри широке висвітлення подій Євромайдану, ЗМІ концентруються на політиках і на "гарячих точках". Документалісти ж переконані, що головні на революції – люди.

- Серед людей відбуваються чудові речі. Суспільство зараз вже на тому рівні, на якому політики планували бути через 3 роки, - каже Володимир Тихий.

"Цим людям вже не потрібні політики"

Питання, чим відрізняється нинішній Майдан від Майдану 2004 року, викликає бурхливу дискусію серед режисерів. На найближчі 15 хвилин продакшн-студія перетворюється на «революційний штаб».

- Зараз прийшло нове покоління. Їх називають дітьми української незалежності. Вони готові обстоювати своє право жити в іншій країні. У 2004-му більшість людей йшла за політиками. Тоді теж було просвітлення, але більш пасивне. Можливо, цей Майдан в хорошому розумінні прагматичний. Люди чітко усвідомлюють, чого вони хочуть і готові це зробити самі. Політики лише прилаштовуються, - каже Володимир Войтенко.

- Та які політики! - втручається Володимир Тихий, - Вони вже втрачають свою сакральність, топчуться на місці і не можуть нічого з’ясувати. Думаю, за місяць стане зрозуміло, що вони нам абсолютно непотрібні, и вийшли на новий рівень. У 2004-му, це була акція з поганим дизайном – з портретами лідерів, підковою і гаслом "Так", яке більше нагадує назву якогось бару. Тоді вийшла вся наша радянська свідомість – є сакральна влада, яку треба правильно змінити, і всім нам буде щастя.

Майдан вразив документалістів консолідованістю громадянського суспільства, рівнем самосвідомості, високою самоорганізацією. Щось подібне відбувається і всередині їхньої спільноти – там нема лідерів і чіткого розподілу обов’язків.

- Не хочеться будувати якусь неповоротку машину. Тут працюють живі люди. Якби йшла мова про якісь зарплати, тоді потрібна була б якась організація. А зараз тут нема кого мотивувати, - пояснює Воронцов.

Зараз творча група увійшла майже у цілодобовий режим роботи – поки одні працюють у «штабі», інші їдуть «в поля». Коли все закінчиться, вони не знають.

- Ми не можемо відповісти на питання, як довго це триватиме. А як довго триватиме те, що зараз відбувається в країні?, - знизує плечима Володимир Войтенко.

Наостанок питаю, звідки взялася назва "Вавилон’13". Відповідь звучить романтично: "В Україні довго існувало якесь непорозуміння. Але нинішні події його ламають, рушать. Він лишається десь там. Вавилон падає".

Документальні короткометражки, зняті #Babylon'13:

Фольклорний колектив "Гудаки" іззахідної України пробиває сталеву стіну

Аділь з Криму третій день готує плов на Майдані

Київська мерія стала притулком для людей, які протестують у Києві. Звуки піаніно об'єднують втомлені, але сміливі душі...

Ченці вийшли на вулицю підтримати Майдан

Голоси Майдану. Мрії й дії

Барабани свободи барабанять свободу

P.S.: Підтримати #Babylon'13 можна на сторінці спільнокошту "Велика Ідея" 

19 січня, неділя, Червоний зал. КРАЩІ ФІЛЬМИ СВІТОВОГО КІНОПРОКАТУ

17 грудня, вівторок, Синій зал НАШ ІЛЮЗІОН. Художні фільми «НА ЗАХІДНОМУ ФРОНТІ БЕЗ ЗМІН» та «З НОВИМ РОКОМ!»

18 грудня, середа, Синій зал 25-й річниці Спітакської трагедії присвячується Документальний фільм «РОЗДІЛЮ ТВІЙ БІЛЬ»