Дайджест подій другої половини 6-го ОМКФ
18.07.2015
18 липня завершується 6-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Подаємо дайджест подій другої половини фестивалю, підготовлений пресовою службою заходу.
15 липня на ОМКФ у Національному конкурсі відбулася українська прем’єра документальної стрічки «Дибук. Історія мандрівних душ». Фільм став результатом творчої співпраці польського режисера Кшиштофа Копчиньскі та українського продюсера Геннадія Кофмана. У ньому показано локальний конфлікт в Умані між місцевими жителями та хасидами, для яких місто є важливим центром релігійної пам’яті.
Однією з чергових причин зіткнення, демонстрованих у фільмі, стає самочинне спорудження православного хреста на місці, де хасиди справляють свої ритуали. Реальний конфлікт триває, але, на думку творців, це не привід думати, що подібні картини не затребувані: «У Польщі постійно знімають багато фільмів на цю тему, суспільство говорить. У нас я не знаю жодного фільму, який закликав би до дискусії», – прокоментував Геннадій Кофман. «Діалог завжди кращий за мовчання», – доповнив Кшиштоф Копчиньскі.
У рамках секції «Фестиваль фестивалів» того ж дня відбувся показ україно-американо-британської документальної стрічки«Російський дятел» Чеда Грасії, переможця Міжнародної документальної програми кінофестивалю «Санденс». Головний герой фільму, художник Федір Александрович, у дитинстві постраждав від радіаційного опромінення, спричиненого Чорнобильською катастрофою. Він прагне дізнатися правду про аварію і виявляє під час свого розслідування зв’язок між катастрофою й радіолокаційною станцією Дуга, названою Російським Дятлом за характерний звук.
Режисер Чед Грасіа збирався знімати малобюджетну короткометражну стрічку про Чорнобильську зону відчуження, але зрештою у нього вийшов провокаційний повнометражний фільм, що викликає бурхливі обговорення – зокрема, представленою теорією причин Чорнобильської катастрофи. Водночас режисер наполягає, що насамперед ця картина про людину – Федора Александровича. Восени фільм вийде в український прокат.
15 липня у рамках Міжнародного конкурсу ОМКФ представники роками ворогуючих націй – хорватський режисер Далібор Матаніч і сербський продюсер Мирослав Могоровіч – представили картину про примирення. У фільмі «Зеніт» показано три романтичні історії, в яких кохання долає бар’єри заборон і ненависті. Дія стрічки розгортається у три останні десятиліття. «Тема відносин колишніх югославських країн піднімалася вже багато разів. Але я не боявся за неї братися, оскільки ми «варимося» в ній, вона мені дуже близька. А поштовхом були слова моєї бабусі про дівчат, які вона часто мені говорила: «Будь ласка, тільки не сербка». І мимоволі ставиш собі питання, звідки це взялося?» – розповів режисер.
У рамках Літньої кіношколи 15 липня лекції прочитали продюсер В’ячеслав Макушкін («Продюсювання та зйомка документальних проектів») і кінознавець, голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач («Національна міфологія в українському кіно»), програму «Шлях до свободи» продовжив показ фільму про корупцію в Румунії «Чому я?», а у ретроспективі «Одеса у вогні» було представлено радянську картину «Хлопчака звали капітаном»Марка Толмачова.
Одним із найпопулярніших показів всього фестивалю став перший блок Національного конкурсу короткометражних фільмів. 15 липня значна частина глядачів (серед них акредитовані професіонали і окремі глядачі, що придбали квитки) не змогла потрапити до зали кінотеатру «Родина», що вміщувала трохи більше п’яти сотень місць. Натомість у повнометражному Національному конкурсі продемонстрували стрічку Івана Кравчишина «Політ золотої мушки». Ідея фільму, в якому дівчинка розповідає кумедні історії про своє село, у режисера з’явилася ще 20 років тому, але втілити її вдалося лише тепер. Багато сцен були зімпровізовані, тому знімальній групі доводилося працювати майже в режимі документального кіно, зазначив Іван Кравчишин.
***
16 липня у рамках Міжнародної конкурсної програми ОМКФ відбулися покази турецької драми «Мустанг» Деніз Гамзе Ергювен, яка оповідає про долю п’ятьох молодих сестер, що борються за власну свободу у традиційному турецькому суспільстві, та ізраїльської стрічки «Людина в стіні», яку присвячено історії молодої родини. Режисер Євгеній Руман прагнув у ній продемонструвати людину, що дивиться на себе з боку, тому фільм знято майже без монтажу. Це створює ефект присутності, «людини, що підслуховує і підглядає», – зазначив він. «Манера зйомки була схожа на театр, довгі плани й дублі по 10 хвилин. Це мрія будь-якої актриси», – наголосила виконавиця головної ролі Тамар Алкан.
У Національному конкурсі повнометражних фільмів продемонстрували документальну стрічку Андрія Загданського «Вагріч і Чорний квадрат», присвячену авангардисту Вагрічу Бахчаняну, а молоді українські режисери представили свої роботи в рамках другого блоку короткометражної секції Національної конкурсної програми. Більшість стрічок були зняті за власні невеликі кошти, декому з авторів вдалося отримати часткове або повне фінансування з різних фондів. «На жаль, на даний момент, кіно більше виглядає як хобі. В Україні жити за рахунок цього не можна. Потрібно вписуватися у світовий контекст», – підсумувала авторка фільму «Чоловіча робота» Марина Степанська.
Показом трьох різнопланових документальних стрічок завершилася робота секції «Одеса у вогні». Глядачам були показані короткометражні стрічки «Одеса» (режисер Жан Лодс, автор сценарію й закадровий текст – Ісаак Бабель, 1935 рік) і«Буковина – земля українська», знята одразу після приєднання Північної Буковини до СРСР (режисери Олександр Довженко та Юлія Солнцева) та новий документальний фільм румунського режисера Флоріана Ієпана «Одеса», присвячений періоду окупації Одеси румунською армією. Цю стрічку представили її румунський і український продюсери – Симона Бауман і Олена Єршова, член журі Національного конкурсу ОМКФ. Показ відвідали очевидці трагічних подій, представники Асоціації євреїв – колишніх в’язнів гетто й нацистських концтаборів.
Крім того, 16 липня звукорежисер Сергій Степанский прочитав майстер-клас про звук у кіно, на Ланжеронівському узвозі відбувся показ фільму-концерту «The Hardkiss. Велике шоу в Києві», в рамках програми «Шлях до свободи» продемонстрували картину чилійського режисера Патрісіо Гусмана «Перламутровий ґудзик», а опівночі відбулася прем’єра відвертої стрічки Гаспара Ное «Кохання», знятої у 3D, що викликала неабиякий ажіотаж.
***
17 липня стрічками «Просто Джим» Крейга Робертса і «Обійми змії» Сіро Герра завершилися покази Міжнародної конкурсної програми ОМКФ.
Про досвід роботи у 23-річного режисера Крейга Робертса розповіла актриса Ніа Робертс: «Я трохи хвилювалася, тому що знала, що Крейг молодий, це його перший фільм і він до того ж грає в ньому головну роль. Але в результаті мені дуже сподобалося. Крейг усе тримав під контролем і фокусувався на роботі. Ми закінчили роботу всього за три тижні».
Натомість актор Ян Бейвуд, який виконав головну роль дослідника амазонки в колумбійській драмі «Обійми змії», розповів про зйомки в джунглях серед справжніх диких племен і про реальний прототип свого персонажа, чиїми працями він надихався.
У рамках програми «Шлях до свободи» показали три вітчизняні документальні фільми про актуальні вітчизняні події. Сергій Маслобойщіков зібрав близько 50 інтерв’ю під час Революції гідності, уклавши з них стрічку «Український аргумент», яка демонструє «глибоко особистісний», індивідуальний характер подій, що переростає у суспільний. Режисер Ксенія Джорно, що мешкає і працює в ОАЕ, представила фільм «Крим», в якому проведено паралелі між сталінською депортацією кримських татар і їхнім новим життям в умовах російської анексії півострова. Режисер свідомо зробила акцент на соціальних, а не політичних аспектах, маючи намір представити стрічку в мусульманських країнах. Єгор Трояновський у стрічці «Тил» задокументував діяльність волонтерської ініціативи, яка забезпечує українську армію.
17 липня відбулася заключна прес-конференція, присвячена Національному конкурсу короткого метру. Говорячи про свій фестивальний досвід, більшість режисерів зійшлися в думці, що Одеський міжнародний кінофестиваль став для них корисним експериментом, що дозволив почути різні думки про свою творчість і зрозуміти помилки. Незважаючи на кризову ситуацію, у майбутнє молоде покоління режисерів дивиться оптимістично. Багато хто вже працює над новими проектами, зокрема, повнометражними стрічками.
Також у передостанній день кінофестивалю відбувся спеціальний показ фільму «Плем'я», який представив режисер Мирослав Слабошпицький, і низка майстер-класів: директор компанії «Артхаус трафік» Денис Іванов розповів про шлях сучасного кіно до глядача, а уславлений фестивальний менеджер Марко Мюллер поділився досвідом організації фестивалів для масової аудиторії. Завершила програму Літньої кіношколи творча зустріч із видатним сучасним кінематографістом Дарреном Аронофскі.
За матеріалами ОМКФ