f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Слава України. Кіно

11.10.2015

Cultprostir представляє кіногероїв енциклопедії сучасної культури «Слава України».

Надія Заварова, Cultprostir

У найближчому майбутньому буде видано енциклопедію сучасної української культури. Проект називається «Слава України», і його героями стануть 120 людей, чия діяльність багато в чому визначає актуальний гуманітарний багаж країни. У цьому списку – актори, художники, письменники, музиканти, режисери та ін.

Редакція Cultprostir бере участь у підготовці енциклопедії і тому дозволяє собі взяти відповідальність за презентацію героїв майбутньої книги. Протягом місяця ми публікуватимемо цикл матеріалів, мета яких – коротко і ясно пояснити, чому саме ці люди опинилися на сторінках «Слави України». Книга, до речі, не єдина форма, в якій буде реалізовано проект. Його також представлять у мережі і як телеверсію. Вже зараз в ефірі телеканалу «Інтер» виходять сюжети про героїв зі списку 120.

Ми починаємо з тих, хто потрапив в енциклопедію за заслуги в галузі кінематографа. Їм усім немов на роду було написано йти впевненою ходою істинно обдарованих художників і назавжди увійти в історію кіно.

Роман Балаян

Мало знайдеться в українській та радянської кінематографії режисерів, які так тонко і глибоко, як Роман Балаян, відчувають матеріал, з яким працюють: чи то повість Чехова, чи Лєскова, історія, натхненна трагічними подіями Чеченської війни, або розповідь про побут, долі та душевні борсання сучасника. У багатій і різноманітній фільмографії режисера особливе місце займає картина «Польоти уві сні і наяву», яка стала класикою і точно та живо висловила атмосферу епохи і стан людини, яка несподівано для себе стала дорослішою, але, в певному сенсі, так і не змогла подорослішати. У фільмі одну з найкращих своїх ролей зіграв Олег Янковський.

Сергій Буковський

Українська школа неігрового кіно завжди була багата талантами, режисерами, які володіють неповторним почерком. Сергій Буковський – один із найкращих вітчизняних документалістів, чиї фільми «Завтра свято» (1987) і «Знак тире» (1992) досі беруть участь у міжнародних кінофестивалях документальних фільмів і щоразу справляють на глядачів сильне враження. Роботи Буковського – яскраві приклади справжніх творів документального кіномистецтва. 

Михайло Іллєнко

Режисер і сценарист Михайло Герасимович Іллєнко відіграє важливу роль у кінематографічному житті сучасної України. Левову частку свого часу він присвячує навчанню молодих кінематографістів, допомагаючи їм знайти свій авторський стиль, проявити себе в професії, показати свій фільм колегам і одноліткам. Іллєнко виступає багаторічним керівником і натхненником кінофестивалю «Відкрита ніч». 

Анатолій Кокуш

Кар’єра і професійний успіх Анатолія Кокуша – жива ілюстрація того, що кіно – мистецтво колективне, і на знімальному майданчику важлива кожна деталь. Світове кіно багато чим завдячує інженерному таланту Кокуша: його внесок у розвиток кінематографічної та телевізійної знімальної техніки незаперечний, визнаний колегами по цеху у всьому світі. У 2006 році за свої заслуги він був нагороджений Оскаром.

Сергій Лозниця

Один з найбільш відомих і визнаних у світі кіно українських сучасних режисерів. Практично всі його роботи – документальні картини «Блокада» (2005) і «Майдан» (2014), художній фільм «Щастя моє» (2010) – стають важливою подією в кінематографічному житті Європи, отримують визнання журі та публіки на провідних світових кінофестивалях. Картина «Майдан» зіграла важливу роль у формуванні живого, глибокого і суперечливого екранного образу сучасної України. 

Сергій Маслобойщиков

Сергій Маслобойщиков потрапив в енциклопедію сучасної культури «Слава України» і за театральні успіхи, адже він довгі роки успішно і плідно працює сценографом і художником-постановником в українських театрах. Але ми говоримо про нього тут, тому що Маслобойщиков – яскравий, самобутній режисер, і в своїх документальних картинах він зумів створити екранний літопис двох українських революцій – Помаранчевої і Революції Гідності. 

Сергій Михальчук

Сергій Михальчук – один з найкращих українських операторів, чий неповторний авторський почерк став головною барвою на полотні багатьох режисерів. «Коханець» і «Мій зведений брат Франкенштейн» Валерія Тодоровського, «Меніни» Ігоря Подольчака, «Мамай» Олеся Саніна – щоразу Михальчук знаходить для історії особливе візуальне рішення. На 65-му Берлінському міжнародному кінофестивалі в лютому цього року оператор разом зі своїм колегою Євгеном Привіним отримав «Срібного ведмедя» за видатний внесок у кіномистецтво. Так журі Берлінале відзначило операторську роботу у фільмі Олексія Германа-молодшого «Під електричними хмарами». 

Кіра Муратова

Українська режисерка, чиї фільми стали класикою вітчизняного та європейського кінематографа. У кожному з них – від ранніх «Коротких зустрічей» (1967) і «Довгих проводів» (1971) до пізніших робіт «Астенічний синдром» (1989), «Три історії» (1997), «Настроювач» (2004) – режисерка створює унікальний екранний світ, де будь-яка зустріч, деталь, трагедія, подія, почуття стають приводом для глибокого висловлювання уважного художника. Ніхто так, як Кіра Георгіївна, не відчуває і не вміє висловити на екрані кіногенію людини і предмета, що опинилися в кадрі, ніхто так не потребує мови кіно, як повітря, – для того, щоб оживити свої історії.

Олесь Санін

Один із провідних українських режисерів. Автор фільмів, що стали невід’ємною частиною сучасного українського кіно, – «Мамай» і «Поводир». Остання картина домоглася значного успіху в широкому українському прокаті, ставши яскравим прикладом того, що українське кіно – за умови зацікавленості в цьому дистриб’ютора – може зібрати гарну касу, і його тепло зустрічає масова аудиторія.

Євген Сивоконь

Один з найкращих вітчизняних режисерів-мультиплікаторів, який прославляє українську школу анімації з середини 60-х років ХХ століття до сьогодні. Євген Сивоконь довгі роки займається викладацькою діяльністю, що дозволило йому стати наставником у професії для багатьох із тих, хто продовжує традиції знаменитої київської анімаційної студії, що тепер має назву «Укранімафільм». Поетичність, виразність ліній, ідеальне поєднання анімаційної форми і музики – все це не тільки люблять глядачі фільмів Сивоконя, але й не раз відзначали призами міжнародних кінофестивалів. 

Мирослав Слабошпицький

Одна з головних надій українського кінематографа. Режисер, чий фільм «Плем’я», створений разом з оператором Валентином Васяновичем, вперше в історії сучасного вітчизняного кіно був визнаний кращим дебютом за версією Європейської кіноакадемії. Картину тепло зустріли публіка і критики провідних світових кіновидань, вона отримала більше тридцяти нагород на престижних міжнародних фестивалях. Це подарувало Слабошпицькому можливість для пошуку копродукції і фінансування його майбутніх проектів.

Андрій Халпахчі

Один з головних українських синефілів, який зумів зробити кіноманію своєю професією. Халпахчі – багаторічний художній керівник, генеральний директор та ідейний натхненник кінофестивалю «Молодість», який у жовтні 2015 року 45-й раз відбудеться в Києві. За роки свого існування «Молодість» стала одним із провідних фестивалів Європи, кінофорумом, чия основна конкурсна програма присвячена дебютним фільмам майбутніх зірок кіно. 

Ада Роговцева

Велика й успішна кар’єра цієї видатної актриси в кіно і театрі включає в себе більше дев'яноста кіно- і телеролей. 30 із гаком років Роговцева служила в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки, де переграла практично весь репертуар. На сцені і на знімальному майданчику актриса завжди створює яскраві, глибокі і багатогранні образи. Аді Миколаївні довелося працювати з багатьма знаменитими постановниками: Йосипом Хейфицем, Романом Віктюком, Романом Балаяном. 

Давид Черкаський

Один із корифеїв вітчизняної анімації, знаменитий режисер, чиї мультфільми стали класикою української і радянської анімації. Його «Острів скарбів» та «Пригоди капітана Врунгеля» залишаються одними з найяскравіших анімаційних вражень дитинства для кількох поколінь глядачів. Гармонійне поєднання анімаційної форми, ігрового кіно і блискучих музичних номерів справляє глибоке враження, тому з роками стрічки Черкаського знаходять все нових і нових шанувальників.

Надія Заварова, Cultprostir, 6 жовтня 2015 року

28 травня, вівторок, Червоний зал ФІЛЬМИ-ПРИЗЕРИ МІЖНАРОДНИХ КІНОФЕСТИВАЛІВ

27 травня, понеділок, Синій зал НАШ ІЛЮЗІОН Цикл «Наші співвітчизники у світовому кіно»

26 травня, неділя, Червоний за ФІЛЬМИ-ПРИЗЕРИ МІЖНАРОДНИХ КІНОФЕСТИВАЛІВ