f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Не про залізних «кіборгів», а про звичайних людей

31.01.2016

20-хвилинний фільм «2+2» «ДАП. 48 годин з кіборгами» показав не залізних «кіборгів», а звичайних людей, які, потрапивши в екстремальні умови, залишаються звичайними людьми. Але водночас — справжніми воїнами.

Інна Долженкова, MediaSapiens 

21 січня 2016 року в річницю остаточного падіння Донецького аеропорту всі загальнонаціональні канали широко висвітлювали його оборону. Канал «2+2» присвятив цій темі документальний фільм «ДАП. 48 годин з кіборгами».

Фільм змонтовано з унікальних кадрів журналістів Руслана Ярмолюка, Олександра Моторного та Олександра Загородного. Всі троє провели в Донецькому аеропорті дві доби, тісно спілкуючись із «кіборгами» під нескінченними обстрілами. У виконанні воєнкорів із каналів «2+2» та «1+1» («1+1 Медіа») оборона аеропорту має геть не пафосний вигляд. На відміну від погляду Сергія Лойка, який торік назвав ці бої битвою між абсолютними Добром і Злом у дусі саги про персні влади від Толкієна.

Українські вояки постають тут звичайними роботягами, які чесно роблять свою роботу, чудово усвідомлюючи, що вона може будь-якої секунди обірватися від ворожої кулі чи гранати. Й поводяться вони природно, не надуваючи щік і не б’ючи себе кулаком у груди. Вони в цьому аеропорті (точніше, в його гіпсокартонних руїнах) живуть — сплять, їдять, жартують і навіть співають. Ту саму пісню, до речі, що й у фільмі Леоніда Бикова «В бій ідуть самі старі» — «Ніч яка місячна».

Коли пролунали слова котрогось із бійців про благенькі перекриття аеропорту, під прикриттям яких неможливо сховатися, авторку цих рядків навідала думка: скільки ж на його будівництві «розпиляли» грошей, якщо там клали не цеглу, не бетон, а суцільний гіпсокартон? І як наші бійці взагалі під таким прикриттям могли витримати 242 дні?

Автори «48 годин з кіборгами» звертаються й до мирного життя своїх двох героїв — бійців Максима Галактіонова (позивний «Грифон») та Михайла Дубини (позивний «Вовк»).

Доля обох після демобілізації складається непросто, але вони не те що не шкодують за тим, що довелося пережити в пеклі аеропорту, але, знову ж таки, так само, як уже згаданий Олег Кузьміних, вважають за честь побувати в тих боях. І ні на що не скаржаться. Навіть на штабних, які зрадили. Адже Михайла Дубину звільнили з ЗСУ саме в той момент, коли він витягав із бою за РЛС пораненого командира.

20-хвилинний фільм показує не залізних «кіборгів», а звичайних людей, які, потрапивши в екстремальні умови, залишаються звичайними людьми. Але водночас — справжніми воїнами. Які чудово розуміють, що вони робили на руїнах ДАП — захищали Батьківщину. І це все, що треба знати про «кіборгів», і все, що показали журналісти «Плюсів».

Інна Долженкова, MediaSapiens, 28 січня 2016 року

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ