f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

В підвалах БТІ

11.02.2016

Львів може втратити унікальний кіноархів.

Катерина Сліпченко, Zaxid.net

Серед проектів рішень Львівської обласної ради, які мають розглядатись на її найближчому пленарному засіданні, є рішення про ліквідацію комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна контора прокату кінофільмів».

Насправді ця контора є фактично великим кіноархівом, який збирався впродовж десятків років та є культурним надбанням Львова та області. Окрім майже двох тисяч старих кінострічок, там зберігається і обладнання для монтажу та реставрації кіноплівок, і унікальна колекція старих кіноплакатів. У фільмофонді на кіноплівці зберігаються фільми Фелліні, Параджанова, Тарковського та інші шедеври, які регулярно показує на спеціальних ретро-сеансах львівський Кіноцентр. Свого часу користувався цими копіями і фестиваль «КіноЛев».

Окрім світової кінокласики та фільмів, що встигли побувати у радянському кінопрокаті, контора зберігає і українські художні фільми, взагалі не відомі глядачам, оскільки зняті вони були на початку 1990-х, коли стара система прокату вже не працювала, а нова ще не була створена. Також контора зберігає величезний кіноархів освітніх та науково-популярних картин. Крім того у випадку ліквідації не відомо, що станеться із обладнанням для реставрації та зберігання кіноплівки.

Тепер, згідно із проектом рішення Львівської облради, окремі функції «щодо збереження та оцифрування фільмофонду» передадуть комунальному «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». Для цього у штат БТІ додатково візьмуть трьох співробітників.

«Ці троє працівників [контори прокату кінофільмів] перейдуть на роботу у приміщення БТІ і там вони зможуть навести лад із фільмами, які зберігають», розповів ZAXID.NET Микола Бандра, керівник управління комунальної власності Львівської облради. Вирішувати, що має відбутись із самими кіноплівками, мають фахівці, вважає він.

Микола Бандра наголосив, що контора прокату утримується повністю за бюджетний кошт, а тому основною метою її ліквідації є «скорочення бюджетних видатків».

Директор контори кінопрокату Андрій Бабінський розповів, що у штаті є 11 працівників, в тому числі чотири сторожі, двірник, прибиральниця і бухгалтер. На території контори має репетиційні приміщення театр «Воскресіння», тримає автотранспорт ляльковий театр. Таким чином частина працівників контори обслуговує і ці установи. Фахівців, які безпосередньо працюють з фільмофондом, лише четверо.

Але саме збереження унікального фільмофонду і викликає занепокоєння. Адже кіноплівку потрібно не лише зберігати, а й перемотувати, реставрувати тощо. Крім того, контора надає фільми з архіву і для прокату. Ними користується не лише львівський Кіноцентр, їх показують і в маленьких містечках. До того ж, попри перехід на новітні носії, великі міжнародні кінофестивалі і далі використовують кіноплівку.

«Нам не виділяють коштів, щоб закуповувати нові фільми, ми не маємо грошей на те, щоб придбати автомобіль і показувати кіно в селах, не маємо коштів на оцифрування фільмів», – розповів Андрій Бабінський.

Коли контору прокату підпорядкують БТІ, наголосив директор, навіть якщо фільми оцифрують, з ними буде неможливо працювати далі. Адже прокатні посвідчення видані конторі кінопрокату, тому, якщо її ліквідують як юридичну особу, то автоматично пропадуть і права на покази.

Загалом у конторі є 1380 фільмів на плівках, 690 з них уже оцифровано. Цей процес поволі, але триває.

Але, головне, що ніхто не може розповісти, що станеться з кіноплівками, коли всі фільми оцифрують. Питання їх збереження наразі не має остаточної відповіді.

З проханням захистити кінопрокат звернувся до голови комісії з питань культури та духовності ЛОР Юрія Візняка голова комісії з питань кіномережі і кінопрокату Національної спілки кінематографістів України Юрій Ріпенко.

«Ліквідація регіонального прокату фільмів і передання чомусь тільки «виконання функцій щодо оцифрування та збереження фільмофонду» до БТІ, мене, як фахівця в галузі кінематографії, вразила абсолютно непрофесійним підходом до цих питань. Ліквідація кінопрокату, який був здатен забезпечувати ліцензійними фільмами, в тому числі і вітчизняними, ті кінотеатри, що ще залишилися в районах, призведе до їх ліквідації у області. Приватні дистриб′юторські компанії будуть працювати тільки з кінотеатрами Львова... Я на 100% впевнений, що в міста області з населенням 15-20 тисяч такі структури не прийдуть і це призведе до повного згортання роботи цих кінотеатрів», – вважає Юрій Ріпенко.

«Коли йде мова про перехід на нові носії (з плівки на цифру) деяких фільмів, то треба буде відновлювати права на їх використання, а чи спроможна буде нова структура займатися непритаманною для неї діяльністю. Львівський кінопрокат є суб′єктом кінематографії згідно із Законом України «Про кінематографію», а яке має відношення БТІ до таких суб′єктів?», – запитує кінематографіст.

Оцифрування фільмів – це складна і доволі вартісна технологія. Спочатку фільмокопія на плівці сканується на спеціальному обладнанні, потім за спеціальною програмою на комп′ютері реставрується, оскільки йде мова про позитивні копії фільмів, які вже були в експлуатації, потім вже йде перетворення і запис фільму у DVD-формат. Видатки на ці роботи можуть становити 100-150 тис. грн. на 1 фільмокопію. «Тоді постає ще одне запитання – навіщо оцифровувати фільмофонд, якщо його не використовувати і витрачати на це кошти обласного бюджету?», – наголошує він.

Фахівець розповідає, що по кількості міського населення на один сучасний кінозал в Україні приходиться 128 тис. жителів, що у 5 разів більше, ніж у країнах східної Європи та у 10 разів більше, ніж у Франції. До відома, у країнах з розвинутими ринками кінопоказу на один зал припадає 9-17 тис. мешканців. Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні рівень розвитку інфраструктури кінопоказу був і залишається на критично низькому рівні.

«Обласні кінопрокатні підприємства за рахунок впровадження мобільних пересувних комплексів, отримавши відповідні права на прокат і показ фільмів у цифровому форматі, спроможні обслуговувати більшість районних центрів, де немає кінотеатрів, здійснювати показ фільмів у будинках культури, школах, інших учбових закладах. Крім того, вони могли б забезпечити показ фільмів малозабезпеченим верствам населення, проводити інші заходи засобами кіно», – нагадує Ріпенко.

З проханням захистити львівську контору кінопрокату до міністра культури звернувся голова Національної спілки кінематографістів, відомий український кінознавець Сергій Тримбач, який наголосив на недоцільності ліквідації цього підприємства, «діяльність якого направлена на пропагування українського кіно, патріотичне виховання молоді засобами національного фільму». Також він нагадав про проект об′єднання в одну структуру Львівського обласного комунального кінотеатру «Львів» та Львівської обласної контори прокату кінофільмів. «Таке об′єднання дасть можливість мати у Львові кінотеатр українського кіно, як соціально-культурний центр популяризації вітчизняного фільму», – вважає Сергій Тримбач.

Нагадаємо, що існував проект об’єднання Львівської обласної контори прокату кінофільмів та «Львова» під дахом кінотеатру. Таке рішення було знайдено разом із управлінням культури ЛОДА. Дві структури мали бути об’єднані у культурно-соціальний центр «Кінотеатр "Львів"» на базі кінотеатру «Львів», в приміщенні, яке дозволяє перенести туди унікальні архіви контори прокату кінофільмів.

«Щодо проекту злиття контори та кінотеатру «Львів», то він нічого не дасть, адже якщо звести до купи двох боржників, то толку з цього не буде», – вважає Микола Бандра.

Щодо кінотеатру «Львів», то до 20 березня 2016 року прийматимуться пропозиції на найкращу концепцію функціонування кінотеатру «Львів».

Представниця ініціативної групи з порятунку кінотеатру «Львів» Олександра Ковальчук розповіла, що група готова подати на конкурс нові пропозиції. Їх суть полягатиме в тому, що максимальна увага буде зосереджена на функціонуванні «Львова» насамперед як кінотеатру, додаткові функції будуть зменшені. Виглядає, що тепер питання кінотеатру «Львів» та обласної контори кінопрокату вирішуватиметься окремо.

А от чи втратить Львів свій унікальний фільмофонд, вирішать депутати уже днями. Наступне засідання Львівської облради відбудеться 16 лютого.

Фото Мирослава Пархомика

Катерина Сліпченко, Zaxid.net, 10 лютого 2016 року

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ