f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Всі ми «бранці»

19.02.2016

Олена Чередниченко, «День»

18 лютого 2016 року у кінотеатрі «Жовтень» відбувся допрем'єрний показ документальної стрічки «Бранці» від ‪Babylon'13 режисера Володимира Тихого. Ще один ракурс осмислення «зими, що нас змінила». Ракурс, у якому події Майдану надаються не тільки крізь бачення його активистів, а й тих, хто їм протистояв – вевешників. Транзитна тема фільму: 19-річний хлопець-протестувальник протягом року, що минув після Майдану, намагається розшукати свого однолітка – міліціонера, з яким він зіткнувся в останні, криваві дні Революції Гідності у Жовтневому палаці і якого переконав скласти зброю...

Дивилася я на екран, і постійно згадувала два «вевешні» епізоди, що сталися вже на Донбасі. Перший – у грудні 2014-го, коли ми зупинилися на одному з блок-постів біля Маріуполю. З'ясувалося, що бійці, які там стояли – з кировоградської міліції. Один з них, теж молодий хлопець, сказав: «Я стоял на Грушевского во время Майдана. С ТОЙ стороны. В оцеплении, охранявшем правительственный квартал от протестующих. Я был не против них – я просто выполнял приказ. Потому что давал присягу. А теперь мы все вместе воюем тут за целостность Украины».

Другий епізод стався у грудні 2015-го, в одному з прифронтових містечок, яке під самісіньким Донецьком і яке обстрілюється практично нон-стоп. Живе там жінка, що переїхала сюди з Курахова перед війною. І нічого вона у своєму житті крім цього містечка та Курахова довгий час не бачила. Почала розповідати їй про Майдан. Вона каже: «А мой сын тоже был на Майдане». Я зраділа: «Та ти шо?!» «Ага, – каже, – он во внутренних войсках служит. В оцеплении стоял». Я скисла. «Да, – продовжує вона, – стоял в оцеплении, а мы смотрели по телевизору, как их камнями забрасывали. Я себе места не находила, звонила ему, но он меня успокаивал: «Мама, не волнуйся, я в порядке». Ну, он же приказ выполнял. А потом вот это ж стали у нас собирать людей, чтобы в Киев на Антимайдан везти. Я и поехала. Мне все равно – Майдан, Антимайдан. Хотела сына увидеть. Ну и, если честно, Киев посмотреть. Никогда в нем не была. Подумала, когда у меня еще будет возможность столицу увидеть – да никогда, наверное, денег-то на такие поездки нет. Привезли нас, повели в Мариинский парк, мы там день постояли, я несколько улиц, которые рядом, посмотрела. Сына увидела. На следующий день нас уже обратно домой увезли».

…Дуже правильна та влучна назва фільму. Одні – «бранці» почуття власної гідності, духу свободи, пасіонарного спротиву диктатурі та бандитському мракобєсію. Другі – «бранці» наказів, вірності присязі, власного розуміння професійного обов'язку.

А всі разом ми – у полоні елітних шахових партій, що їх беззупинно розігрує влада, яким би не було її імярек.

Фільм «Бранці» – у прокаті з 25 лютого.

Олена Чередниченко, «День», 19 лютого 2016 року

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ