Українську кінокласику – в систему освіти!
13.04.2016
У лютому 2016 року в редакції журналу «Кіно-Театр» проходили практику семеро студентів відділу кінознавства Інституту Екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. Результатом спільних зусиль – студента Всеволода Ільїна і керівника практики, головного редактора видання Лариси Брюховецької – стало звернення щодо упровадження української кінокласики у систему освіти.
Із цим питанням Лариса Брюховецька виступила на VIII Пленумі Правління НСКУ, який відбувся 16 березня 2016 року. За підсумками обговорення, було вирішено «звернутися до керівництва Міністерства культури України та Міністерства освіти України з ідеєю впровадження у системі шкільної освіти спеціальних годин перегляду та обговорення українських фільмів, що сприятиме культурному вихованню, розширенню світогляду та естетичному розвитку дітей і підлітків».
Подаємо текст звернення, укладеного Всеволодом Ільїним.
Українську кінокласику – в систему освіти!
Ми бачимо, що класичні українські фільми «згадує» лише кіноінтелігенція та ще молоде покоління кінознавців, які не завжди сходяться у думках про класичне та молоде кіно (насамперед українське). На жаль, у своїй діяльності й перші, і другі не можуть зробити нічого суттєвого для популяризації видатних творів мистецтва. Не в кращому, ніж класика українського кіно, становищі й сучасне українське кіно
У класиці українського кіно та документальних фільмах про діячів мистецтва показано українську самобутність, українську культуру, що може значно підвищити рівень культурного та естетичного розвитку українців, підвищити рівень патріотизму та любові до прекрасного. Завдяки фільмам – як сучасним, так і минулих часів, – можна показати, які жертви принесені на олтар вільної України. Популяризація класики, на мою думку, підвищить і рівень сучасного українського кіно, викликавши до нього інтерес публіки та залучивши до нього нові кадри. Саме тому, що кіно, порівняно з іншими видами мистецтва, може зробити найбільший вплив на соціум, популяризація української класики кіно є дуже актуальною.
До української кінокласики необхідно долучати ще з шкільного віку. Задля цього, на мою думку, в систему середньої освіти, варто внести зміни зокрема, в таких дисциплінах, як «Українська література» та «Художня культура», виділивши додаткові години для перегляду української кінокласики учнями середніх навчальних закладів. На години «Української літератури» виділити час для перегляду екранізацій програмних творів української літератури, а дисципліни «Художня культура» – години для показу української класики, яка шанується українськими та зарубіжними мистецтвознавцями як шедеври світового кіно. Список фільмів, для обов’язкового перегляду в цих дисциплінах має визначити комісія у складі українських кінознавців та українських практиків і теоретиків психології та соціології.
Такі ж рекомендації актуальні й для вищих навчальних закладів. Для дисциплін, пов’язаних з українською культурою, також треба виділити додаткові години для показу класики українського кіно, а для заочної форми навчання (як і для очної) в основних і додаткових джерелах інформації з цих дисциплін треба включити класику українського кіно. Список фільмів складає згадана комісія, з тою різницею, що для списку враховуються вікові особливості та регламент часу і дисципліни, задля якої це робиться.
Популяризація української кінокласики та сучасного українського кіно може проводитись також через систему кіноклубів у вищих навчальних закладах України з безкоштовними кінопоказами для всіх бажаючих. Такі покази могли б сприяти культурному розвитку сучасних та майбутніх поколінь українців.
Всеволод Ільїн, студент 3 курсу кінознавства Інституту екранних мистецтв КНУТКТ імені І.К. Карпенка-Карого