f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

«Рятівники» на ТЕТ: «То капець, то капець...»

15.01.2017

«Рятівники-2» — це або тупа халтура, або свідомий, але не оцінений шанувальниками треш.

Інна Долженкова, «Детектор медіа»

Колись давно нині покійний Джеймс Мейс, дізнавшись про арешт серійного вбивці Онопрієнка, запропонував для нього як покарання щоденний перегляд «Санта Барбари». Жартома, звісно ж. Але, здається, в американської кари божої з'явилася цілком гідна українська заміна. Зветься вона «Рятівники». Це, якщо хто не знає, так званий скетчком, другий сезон якого віднедавна стартував на каналі ТЕТ. Чому так званий? Тому що жанр цього пекельного телеварива не надається до визначення. Якщо спіноф від «Країни У» під назвою «Казки У» на цьому ж каналі можна з натяжкою назвати шкільною самодіяльністю, то «Рятівники-2» — це або тупа халтура, або свідомий, але не оцінений шанувальниками треш. Де немає жодного зв'язку між епізодами, кожен із яких, своєю чергою, не доведений до кінця, булькає в море, де вже другий сезон поспіль погойдується на хвилях катамаран. Той самий, який пляжні «рятівники» ніяк не можуть виловити разом із його пасажирами.

Пасажири тим часом, у складі зятя, тещі та дочки-дружини, здається, нікуди не поспішають. Принаймні, відчайдушних зойків про порятунок від них не чутно. Натомість дочка-дружина сумлінно й регулярно підправляє свій бездоганний манікюр, періодично міняючи одяг, а зять із тещею не надто натхненно сваряться, перекидаючись фразами з бородатих анекдотів. Місцями нещасний катамаран починає погойдуватися дуже близько від берега. І в глядача, коли він бачить піщане дно, що прозирає крізь воду під педальним плавзасобом, виникає справедливе бажання гукнути «терпящим бедствие»: «Придурки, стрибайте з того катамарана й лізьте на берег!».

Але по той бік екрана ніхто його не чує. Відтак Гарік (за паспортом Ігор) Бірча та його нетитровані серіальні теща з жінкою, як ніде нічого, продовжують ламати комедію в найгіршому розумінні цього слова. Адже за сценарієм їм «положено» чекати рятувальників із пляжу. Ну вони й чекають, убиваючи час за млявими розбірками на тему «хто вкрав тещину помаду?» або ж граючи в слова. Це якийсь геть відстійний гумор — коли герой Бірчі в потугах знайти слово на потрібну літеру видає протяжне «е-е-е», а його серіальна теща реагує: «Вам на “а”!».

«Рятівники» ж тим часом згадують про потерпілих на катамарані вкрай рідко, бо в них своїх клопотів вистачає. Приміром, весілля на пляжі влаштувати, де, виявляється, без їхніх жовтогарячих уніформ — ніяк. Бо хто ж тоді розважатиме п'яну публіку своїми п'яними витівками? Ці так звані рятівники взагалі переважно бухають і жеруть, моментально переключаючись з одного на друге. Як альтернатива в цьому напруженому робочому графіку виступає флірт між особинами різних статей. До еротичних сцен у серіалі не доходить, вочевидь, тому, що продукт цей розраховано й на дитячу аудиторію, хоча сексуальних натяків вистачає.

Часто-густо акторів, які знялися в скетчкомі «Рятівники» (про його назву, до речі, глядач дізнається лише з вивіски над однойменною халупою-базою), просто шкода. Вони вимушені грати відверто несмішні ситуації, коли тільки закадровий сміх позначає місце, де, на думку сценариста, треба сміятися. Нічого такого, що не було би «стопіцот» разів обіграно в цьому жанрі до «Рятівників», тут немає й не передбачається. Пощастило хіба що акторкам, які отримали чудову нагоду продемонструвати стрункі фігурки в купальниках.

Усі комічні ситуації в серіалі ніби взято зі старих збірників анекдотів, які щедро продукувалися українськими видавництвами в 90-х роках минулого століття. Якби вони були бодай доведені до абсурду, ця «кумедія» могла би стати зразком чорного гумору. Але сценарист (він же виконавець ролі зятя Кості Гарік Бірча) вперто працює на цьому випаленому полі, взявши за взірець адаптації старих анекдотів не менш бородаті кавеенівські СТЕМи. І на це, вочевидь, немає ради, бо з кавеена, як і з села, піти можна, але він, згідно з відомою приказкою, з тебе не вийде. Про що, до речі, українському глядачеві не стомлюються нагадувати як усі без винятку проекти студії «Квартал 95», так і скетчкоми старого кавеенщика Гарика Бірчі — «Віталька» з «Рятівниками».

Не знаю, чи це така фішка команди й каналу — пускати в ефір чергові серії без титрів і навіть назви, чи то в такий спосіб тут економлять ефірний час. Але в наслідку маємо абсолютно анонімний продукт, і хто в ньому знімається, можна дізнатися, хіба що занурившись у глибини інтернету. Тож телеглядачеві доводиться називати акторів їхніми серіальними іменами — Вартан, Вахтанг, Артур, Вероніка, Альбіна, Толстий... Так само, лише добряче порившись у світовій павутині, можна знайти й виробника цього чергового «шедевра». Виявляється, знімав «Рятівників» продакшн «Рога і копита». Колись його заснував телеведучий Ігор Пелих, після трагічної загибелі якого «Рогами» разом із «копитами» керує його вдова Олександра Лозинська.

А може, авторам просто соромно за своє дітище? І в такий спосіб зашифрувавши його творців, вони сподіваються уникнути помсти «вдячних» глядачів? Тут можна нагадати, що в нас б'ють не по титрах, а по морді, перепрошую, обличчю. До речі, виникає підозра, що героїня Яни Глущенко, яку можна ідентифікувати завдяки її ролям у скетчкомі «Штучки» (на відміну від «Рятівників», це справді класика жанру) та «Дизель шоу», покинула ТЕТівський серіал саме через це. Її героїня Альбіна точно уникне священної розправи глядачів, за сценарієм помирившись із колишнім і поїхавши з ним у нове щасливе життя.

«То капець, то капець... Як нас рятували, всі дивилися на нас і офігівали!» — співає мегапопулярний, за визначенням Сергія Притули, Дзідзьо на початку показу «Рятівників». І до цього просто нічого додати.

Інна Долженкова, «Детектор медіа», 14 січня 2017 року

26 листопада, неділя, Червоний зал Повнометражний анімаційний фільм «ЖИТТЯ КАБАЧКА»

23-26 листопада, четвер-неділя XXIV Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів «КРОК-2017: у рідній гавані»

7-9 листопада, четвер-субота, Червоний зал «Сучасна анімація - досягнення, проблеми, перспективи»