f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Жорж Садуль і Олександр Довженко

08.02.2017

4 лютого 1904 року народився Жорж Садуль (1904, Нансі — 13 жовтня 1967, Париж) — французький історик кіно і критик.

Сергій Тримбач

Жорж Садуль багатьох поставив на крило своєю грандіозною «Усезагальною історією кіно / Histoire générale du cinéma», яку ми всі читали — у російськомовному перекладі, звісно.

Жорж Садуль шанобливо ставився до творчості і самої постаті Олександра Довженка. У газеті «Lettres Françaises» розмістив «Interview de A. Dovjenko» (1956). «Ми у Довженка — найвидатнішого із сучасних діячів кіно після смерті Ейзенштейна і Пудовкіна — його колег і друзів. [...] Довженко довго тиснув нам руки і я назавжди запам’ятав його ясні очі, біле волосся, смаглявий колір обличчя».

У своїй «Історії...» так само про Довженка з абсолютною приязню:

«Довженко, що прийшов у кіно в кінці періоду німого фільму, також абсолютно відрізнявся від своїх попередників: Дзиґи Вертова, Ейзенштейна, Пудовкіна. Довженко — українець. Ця деталь має своє значення: СССР складається з багатьох республік, які національним характером відрізняються від Великоросії. Багато з них, в тому числі й Україна, мали вже свої незалежні творчі школи. Довженко, селянський син, був учителем, консулярним агентом, пресовим ілюстратором і малярем, заки прийшов до праці кіносценариста. Першими його спробами були комічні й кримінальні драми («Ягідка кохання», «Сумка дипкур’єра»). «Звенигора» — його справжній дебют — одержала оцінку Ейзенштейна й Пудовкіна як народження нової сили. [...]

У своєму класичному німому фільмі «Земля» Довженко розробив три «вічні» ліричні теми: любов, смерть, всеперемагаюча природа. [...]

Оточення (тема села), яке негативно вплинуло на Ейзенштейна, цілковито відповідало селянинові Довженкові. Він вніс у «Землю» мазок великого маляра; багато пластичних лейтмотивів хвилюють своєю напруженістю й чутливістю: скиби розореної землі під захмареним небом, хвилі жита в сонці, миска з яблуками під осіннім дощем, соняшник — національна рослина-квітка України. [...]

Центральний епізод найкраще характеризує творчу манеру Довженка. Село. Ніч. Хати. Сади навколо них. Важкі голови соняшників. А навколо, в гарячих тінях літа, закохані, непорушні; руки хлопців на опуклих карсетках дівчат, уста проти уст; дихання — це єдиний рух отих живих пам’ятників — статуй в екстазі, при чому — еротика ніколи не виходить на екран. Між тими закоханими й герой фільму, в обіймах своєї нареченої. Він залишає дівчину, іде в село, заплющивши очі, зберігаючи образ коханої. Потім раптом, сам серед ночі, він розпочинає феєричний танок, щоб згодом схитнутися й завмерти, знепорушніти: здавалося б, він просто впав. Насправді ж закоханий упав від кулі багатого селянина, що приховався в кущах. Цей перехід від непорушності любові до непорушності смерті швидко супроводиться кадрами похорону. Забитий лежить у домовині з відкритим обличчям. Домовину супроводить натовп молодих дівчат і хлопців, які йдуть і співають — майже весело, з піднесенням. Гілки дерев і кущів, обтяжені плодами віти зачіпають обличчя мертвого. Он жінка на дорозі, під час похоронної процесії, яка відчула перші ознаки болю — свого першого материнства… [...]

Не дивлячись на те, — пише Жорж Садуль, — що за кордоном «Земля» з’явилась в невдячний період приходу звукового кіна — фільм експортовано аж у 1931 році, — цей твір Довженка мав глибокий вплив на молодих кіномитців, зокрема Франції й Англії».

На фото: Жорж Садуль, Олександр Довженко

Сергій Тримбач

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ