f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Долаючи рубежі

06.09.2017

На Донбасі демонструють найкращі документальні фільми​ ​міжнародного​ ​фестивалю «86» про міста.

Дмитро Десятерик, «День»

З 31 серпня по 10 вересня 2017 року у містах Донецької та Луганської областей в рамках проекту «86: Післямова» тривають покази найкращих документальних стрічок міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86». Частину робіт представляють самі режисери та герої фільмів.

Програма «Післямови» складається з короткометражок учасників кіномайстерні MyStreetFilms, яку вже 3 роки проводять у межах міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86». Молодим режисерам пропонують зняти історію зі своєї вулиці. Цього разу майстерня мала тематичну назву «Рубіж» і  була присвячена Донеччині та Луганщині.

«Один наш учасник – Валерій Пузік – їздив знімати стоматологічну бригаду на фронті. Він сам був добровольцем на війні кілька років назад і почувався досить безпечно, хоча, звісно, ми хвилювалися. Нашу наймолодшу режисерку звати Руся Амбросімова. Це 14-річна дівчинка з Мар’їнки – фактично, передмістя Донецька. Кожного разу мені страшно вмикати новини і чути про чергові обстріли її рідного міста. При цьому я дуже щаслива за Русю, бо це найталановитіша 14-річна дівчинка в Україні і майбутня режисерка, – розповідає продюсерка MyStreetFilms–«Рубіж» та директорка фестивалю «86» Надія Парфан. – Загалом же наша мета – аби тепер ці фільми мали змогу побачити самі мешканці Донеччини та Луганщини. Адже тут саме їхні земляки, сусіди, друзі розповідають про рідний регіон, показують рідне середовища своїми очима, руйнують рубежі живими голосами».

Покази «86: Післямови»​ ​проходять у Маріуполі, Краматорську, Слов’янську, Сєвєродонецьку та Рубіжному. У програмі також і відомі «блокбастери» світової документалістики, які в різні роки демонструвалися на фестивалі «86». Серед них – фільми про Чорнобиль «Чорнобильські бабусі» та «Російський дятел», стрічка про подорож світом сучасної творчості «Від станції до станції» та фільм, що оспівує юнацькі пригоди сучасної молоді – «Усі ці безсонні ночі».

«Російський дятел»,​ ​який на​ ​кінофестивалі «Санденс–2015​» ​здобув​ ​Гран-прі за найкращий закордонний документальний фільм,​ ​особисто презентує Федір Александрович – головний герой та художник-постановник стрічки. «Такі культурні події необхідні на сході, адже Голодомор, Друга світова війна, Чорнобиль та сучасна війна – це одне ціле, один ланцюг радянського минулого, яким скуті всі ми. І нам потрібна переоцінка цього минулого», – підсумовує він.

Дмитро Десятерик, «День», 1 вересня 2017 року