«Ми були в рабстві, і це лайно нас скалічило».
08.08.2020
Продюсер Володимир Яценко пояснює, що потрібно зробити Україні, щоб взяти «Оскар» (і річ не лише в кіно) — велике інтервʼю.
Гліб Гусєв Катерина Коберник
Володимир Яценко — один з найпомітніших українських кінопродюсерів, якщо не найпомітніший.
По-перше, на його рахунку три великі премʼєри за три роки: «Дике поле» за романом Сергія Жадана, «Додому» (потрапив у Каннську програму) і «Атлантида» (взяла приз на фестивалі у Венеції). У вересні 2019 року «Атлантида» отримала нагороду 76-го Венеційського кінофестивалю як найкращий фільм у програмі «Горизонти». Її вручили режисерові Валентину Васяновичу на фестивалі у Венеції).
По-друге, Володимир Яценко в інтервʼю говорить те, що він думає — а думає він обурливі речі: що Україні потрібна російська мова; що кіноіндустрія бʼється за державні гроші замість того, щоб битися за смисли; що викладачі університету ім. Карпенка-Карого псують студентам життя; що «патріотичне кіно» часто виглядає безглуздо.
Майже все, що продюсує Володимир Яценко, повʼязане з темою війни і дороги: там його герої втрачають себе і знаходять себе. Редактор «Бабеля» Гліб Гусєв поговорив з ним про насущне, про злободенне і про вічне — як просувати розумне українське кіно у світ, як його знімати з мінімумом грошей і як потім з усім цим жити.
Далі: