f y
Національна спілка кінематографістів України

Інтерв’ю

Катерина Молчанова: Зйомки в «Лореляй» – це відчуття закоханості та метеликів у животі

24.04.2015

У суботу, 25 квітня о 14:30 у кінотеатрі українського фільму «Ліра» відбудеться показ російсько-української стрічки Нани Джорджадзе «Моя русалка, моя Лореляй» та зустріч із виконавицею головної жіночої ролі Катериною Молчановою.

Подаємо інтерв'ю Антона Філатова, UkrCinema із молодою актрисою.

Картина «Моя русалка, моя Лореляй» розповідає про портову повію, в яку закохується підліток. Незважаючи на легкий абсурд цієї ситуації, між ними вибудовуються чисті й щирі відносини.

Катерина Молчанова виконує у стрічці головну роль. Враховуючи, що нині триває робота над ще одним повнометражним фільмом, в якому вона зіграла головну роль («Моя бабуся Фані Каплан» Олени Дем'яненко), ця молода актриса має всі шанси стати одним із символів кіно-покоління. І нехай це покоління не так часто посміхається, як сама Катерина, вона твердо вірить, що «все буде». 

За словами режисера Нани Джорджадзе, зйомки фільму «Моя русалка, моя Лорелей» були для неї суцільним святом. А які у вас залишилися враження від роботи в цій стрічці?

 Звичайно, залишилися лише найсвітліші і теплі спогади. Тільки уявіть: Одеса, море, прекрасна Нана, дружна знімальна група, історія про перше кохання. У якийсь момент мені навіть здалося, що це як курортний роман із грузинським акцентом і присмаком мускату. Це солодке відчуття закоханості і метеликів у животі. Ну і звичайно співпраця з Наною. Чудова робота оператора. Ніжний літній образ, створений художниками по гриму і костюмах, а також колорит, створений художником постановником у кадрі... 

Нана Джорджадзе ніколи не дає акторам можливості ознайомитися зі сценарієм перед зйомками. Чи зручно було працювати у таких обставинах? 

Багато хто з режисерів не дає акторам сценарій. Цей прийом - грати і переживати життя героя тут і зараз, не думаючи про фінал картини - багатьом подобається. Ми не читали сценарій, але Нана з кожним з нас ретельно опрацьовувала характер персонажа. Були репетиції. Перед кожним знімальним днем нам давали сцену, і ми готували текст. А потім включали камеру, і ми жили в кадрі у відповідності з нашими персонажами. Звичайно, багато хуліганили та імпровізували. Звісно, було дуже цікаво зазирнути у сценарій. Товсті прошиті роздруківки лежали перед очима в гримерці. Але скажу з чистою совістю, що прочитала сценарій вже після зйомок. 

Як і в стрічці «1001 рецепт закоханого кулінара» головна героїня «Лорелей» - рудоволоса дівчина. Це виглядає, як свого роду альтер-его самої Джорджадзе. Чи згодні ви з такою думкою, дивлячись на фільм так би мовити зсередини? 

Ну, колір волосся ще нічого не означає. Я знайома з актрисою «1001 рецепта закоханого кулінара». Було дуже весело, коли ми сиділи втрьох однакові-неоднакові руді. Хтось любить невисоких блондинок, а хтось брюнеток з червоними губами. А Нана любить не від світу цього рудих. Кожен привніс в свого персонажа частинку себе. Частина історії самої Нани, звичайно, теж є в кожному її фільмі. 

Ви знімалися як у авторських фільмах, так і в телесеріалах. У якому кіно вам було цікавіше працювати? 

Все залежить не тільки від того, серіал це чи авторський фільм. Велику роль відіграє якість продукту: бувають і якісні серіали, і дивні фільми. Звичайно різниця між виробництвом серіалу і кіно велика. При зйомках фільму набагато більше уваги приділяється деталям, півтонам, дрібницям, на які в серіалі просто немає часу. Адже з дрібниць усе і складається. 

Кого ви вважаєте для себе орієнтиром (кумиром) у творчості? 

Когось конкретного немає. Є актори, на роботу яких я звертаю увагу в конкретних картинах. А є ті, які апріорі прекрасні, і фільми з їх участю треба дивитися від «а» до «я». Є особистості, які вчать своїм прикладом, що крім акторської кар'єри реалізовуватися можна ще й в інших сферах. Якщо вже називати улюбленців, то це звичайно Меріл Стріп. Вона чудова і ніхто не стане цього заперечувати. 

Як живеться молодому одеському акторові? Як із роботою? Як із самореалізацією? Щоб досягти високого результату, чи обов'язково треба їхати в інше місто?  

Я люблю вислів про те, що дива починаються за зоною твого комфорту. Тому всім бажаю розширювати межі і рости. Тому що варто лише вийти зі своєї теплої норки - а тут такі дива відбуваються. На жаль, в Одесі знімають набагато менше, ніж у Києві. Відповідно, хочеш зніматися - будь люб'язний в будь-який момент приїхати на зустріч із режисером або на кастинги. Тож треба жити там, де кіно. Ну, а про стан українського кіна сказано вже багато - не буду повторюватися. Але я не сумую. Все буде. 

Які фільми з останніх переглянутих вас вразили? 

Залишилася під великим враженням від фільму Умберто Пазоліні «Натюрморт». Це картина про життя і смерть, про самотність і близьких людей. Дуже рада, що на фестивалі в Тбілісі мала можливість особисто поспілкуватися і обговорити картину з режисером. Зараз стрічка їздить по фестивалях і збирає призи. Сподіваюся, український глядач теж отримає можливість подивитися її на великому екрані.

Адреса кінотеатру українського фільму «Ліра»: вул. Велика Житомирська, 40.

Антон ФілатовUkrCinema, 8 квітня 2015 року

28 травня, вівторок, Червоний зал ФІЛЬМИ-ПРИЗЕРИ МІЖНАРОДНИХ КІНОФЕСТИВАЛІВ

27 травня, понеділок, Синій зал НАШ ІЛЮЗІОН Цикл «Наші співвітчизники у світовому кіно»

26 травня, неділя, Червоний за ФІЛЬМИ-ПРИЗЕРИ МІЖНАРОДНИХ КІНОФЕСТИВАЛІВ