f y
Національна спілка кінематографістів України

Інтерв’ю

Юлія Міщенко: «Глядач зараз хоче бачити серіал про нашу реальність українською мовою»

17.02.2017

Наприкінці літа 2016-го після успішної прем’єри першого сезону серіалу «Черговий лікар» компанія FILM.UA розпочала зйомку другого і третього сезонів першої україномовної медичної драми «Черговий лікар» на замовлення телеканалу «Україна». Головний автор і керівник проекту «Черговий лікар» Юлія Міщенко, більш відома українським слухачам як співачка і лідер гурту «Таліта Кум», від початку вірила в успіх повністю україномовного серіалу.

Галина Ярема, «Високий Замок»

– Попри те, що багато вітчизняних продакшенів знімають зараз в Україні, з українськими акторами, сценарії все одно чомусь російськомовні. Як вдалося зробити «Чергового лікаря» українською?

– Пригадуєте, багато років тому на наших екранах з’явився серіал «Альф» з таким кумедним створінням? «Альф» вперше був продубльований українською. І всі його дивились! Досі у повторах рейтинги дають невмирущі «Леся + Рома».

Канал «Україна» відразу погодився на нашу пропозицію знімати «Чергового лікаря» українською – незважаючи на те, що за дослідженнями більша частина аудиторії каналу – це великі міста центру і сходу України. Всі ми розуміємо, що глядач зараз хоче бачити серіал про нашу реальність, українською мовою.

– У цьому серіалі основний акцент буде поставлено на літературну мову, чи розмовну, так би мовити, побутову?

– У нас мовне питання настільки загнане у якийсь дивний кут... Насправді, мова є мова. Це та мова, якою спілкуються люди. Ми відразу домовилися, що мова буде живою, але у ній не буде суржику. Чистота мови – важлива річ. Ми вживаємо сленг, але не вживаємо суржик.

– А як це сприйняли актори? Якою була їхня реакція, коли вони довідалися, що у серіалі доведеться розмовляти тільки українською?

– Для усіх акторів момент української мови був дуже важливим, навіть вирішальним. Бо у нас проект для денного ефіру, він не найбюджетніший, ми не заманюємо гонорарами, ми заманюємо хорошими сценаріями та цікавими ролями – а ще можливістю розмовляти у кадрі рідною мовою. Іноді у нас виникають суперечки на майданчику щодо наголосів. Різні актори по-різному говорять, як звикли розмовляти вдома, у сім’ї, як і в житті звичайні люди. І у всіх є якісь свої звороти.

Ми дозволяємо акторам вставляти свої жарти і слівця – наприклад, Михайло Жонін, наш лікар Мазур, запустив «шо-шо-шо?» – і воно прижилося. До речі, коли «Лікаря» дублювали для продажу на інші ринки, Жонін сказав, що на його думку гумор втратився, бо він краще звучить українською. Жарти – це важлива складова внутрішнього життя нашої лікарні.  

Взагалі я вважаю доволі абсурдною ситуацію, коли в Україні треба доводити, що українська мова достатньо жива, цікава і органічна для того, щоб нею писати і знімати серіали.

– Я так розумію, буде нагода продемонструвати багатогранність української мови? Тобто, будуть присутні мови різних регіонів? Чи це буде збірний образ?

– Знаєте, це як Київ. Коли питають: «А ви звідки? З Києва? То відповідь часто лунає така: усі ми з Києва, а звідки ви конкретно – з Тернополя, з Дніпра, чи з Полтави?». Тобто, все це наша країна, але ми всі діти свого міста, містечка, селища, відповідно, одна родина звідти, друга звідти. І у всіх свої вислови, слівця, особливості.

Наприклад, у нас є медсестра Семенівна, яку грає чудова пані Ліля Майборода, за історією вона працює у парі з лікарем Мазуром. От пані Ліля – а вона у житті україномовна – постійно вставляє свої слівця. Наприклад: «Романовичу, у вас в голові вінегрет», написано у сценарії – а вона каже: «Романовичу, у вас у голові борщ». І цей «борщ» тут справді значно цікавіший! Спираючись на органіку акторів, ми створюємо живих людей і живі ситуації.

– У минулому ви – музикант, відома, як співачка і лідер гурту «Таліта Кум». Як прийшли у сценарну справу, що вас до цього спонукало?

– У даному випадку я шоуранер проекту «Черговий лікар». Це означає, що я від початку його розробляю, як головний автор, задаю та прописую якісь речі і, відповідно, керую проектом як креативний продюсер.

Літературний досвід маю давно, тому що за фахом я філолог, ще у студентські часи писала оповідання. Просто тоді не продовжила цим займатись, бо обрала музику, а концентруватися треба на чомусь одному. Так само зараз. Я не їжджу на гастролі, тому що неможливо охопити неохопне. Писати і вигадувати історії мені завжди подобалось, а у кіно можна ще й втілювати їх на екрані – це неймовірно цікаво. Мені пощастило знайти партнерів на FILM.UA – продюсерів Ірину Костюк і Анну Єлісеєву. «Черговий лікар» – перша наша спільна робота, але точно не остання! 

– Чому ви обрали саме медичну тематику? Адже вас нічого не пов’язує з медициною...

– Хвороба завжди загострює дуже багато речей. Лікарняна палата – хороше місце для того, щоб людина щось зрозуміла у своєму житті та переосмислила. Все одно людська історія первинна, саме заради цих історій глядачі дивляться серіали.

– Із набуттям чинності закону про квоти на українську пісню українські виконавці розділилися, так би мовити, на два табори. Одні сприйняли Закон «на ура!», інші обурюються через його прийняття. На вашу думку – що дасть цей Закон для української музики?

– Однозначно дасть розвиток. Ми зараз бачимо з позитивного прикладу Польщі, як постійна підтримка національної музики, національного кіно розвинула величезний комерційний ринок. Те саме буде і в Україні – якщо буде відповідна законодавча підтримка.

– Деякі власники радіостанцій бідкаються, що нема якісної української пісні. Тому буде проблемно кожну четверту пісню в ефір ставити українську. Ваш гурт «Таліта Кум» завжди співав українською, і пісня була якісною. У нас справді нема якісної української пісні чи власники деяких радіостанцій хочуть і далі плисти за течією?

– Я постійно чую зараз в ефірі пісні українською, неймовірно багато нових цікавих виконавців. Звичайно, всі мають різний досвід, різний професійний рівень. Але будь-якому музичному продукту треба давати майданчик, доступ до слухача і глядача – це принесе розвиток, підвищення професійного рівня.

– Багато українських акторів отримали роботу, бо український кінематограф почав розправляти крила. Тим часом Президент України Петро Порошенко заветував закон про державну підтримку кінематографії в Україні. З якою метою це зроблено?

– Мені важко зрозуміти це рішення з позицій лідера держави. Але з позицій інтересів розвитку кіноіндустрії – це, звичайно, велике розчарування. Якщо Україна прийме цей закон, ми відкриємо двері для світу. А коли світові компанії почнуть знімати у нас свої проекти – це дасть якісний стрибок для нашого ринку. 

Галина Ярема, «Високий Замок», 24–30 листопада 2016 року

21 травня, вівторок, Синій зал ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ «ОЛЕКСАНДР АСКОЛЬДОВ. НЕВІДОМЕ…»

20 травня, понеділок, Синій зал НАШ ІЛЮЗІОН

19 травня, неділя, Червоний зал РОДИННИЙ КІНОЗАЛ