f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини

Аґнєшка Голланд: «Сьогодні бути великим режисером важче, ніж у 1960-х»

22.07.2017

21 липня 2017 року на 8-му Одеському МКФ учасники Літньої кіношколи зустрілись з головою Правління Європейської кіноакадемії, тричі номінантом на премію «Оскар» і володаркою «Срібного ведмедя» Берлінале–2017, видатною польською режисеркою Аґнєшкою Голланд. Подаємо тези її виступу, підготовлені пресовою службою фестивалю.

«Моя работа «Слід звіра» – це екранізація роману видатного роману відомої польської письменниці Ольги Токарчук, більшість творів якої достатньо важкі. Ми давно хотіли екранізувати що-небудь з її творчості, і саме роман «Слід звіра» виявився достатньо легким для цього. У процесі зйомок я зрозуміла, що фільм є певним стилістичним викликом для мене. Це не та історія, яку можна описати декількома словами, робота навіть в плані жанру не піддається якійсь класифікації».

«У нас була проблема з його фінансуванням. Я знала, що фільм не дуже дорогий, але все ж дорожчий за звичайний сучасний польський фільм. Кожного разу, коли ми робили пітчинг цього фільму, не всім було зрозуміло, що це за фільм та про що він. Тому я придумала одне речення, яке, на мій погляд, дуже справедливо його описує: "Це анархічний, феміністичний фільм з елементами чорного гумору і казки"».

«Сьогодні бути великим режисером важче, ніж у 1960-х. Вони пережили Другу Світову війну, комунізм і т.д. У них була величезна історія, яка сформувала їхній характер і бачення світу. В моєму і наступних поколіннях було багато талановитих хлопців, але у них не було тем. Вони маленькі буржуа, зіпсовані діти. Я не вважаю, що потрібно обов’язково пережити трагедію, щоб створити щось значуще. Але інколи необхідно відчувати, що ти причетний до чогось».

«Я зробила три фільма про Голокост. Доволі багато часу я приділила цій реальності, мабуть, навіть більше, ніж продовжувалась сама Друга світова війна. Звичайно, це змінило моє бачення світу. Чому я хотіла розповісти про це? Коли я знімаю історичні фільми, я роблю це для того, щоб намалювати якесь полотно минулого, але роблю тільки, коли відчуваю, що це доречно».

«Колись я спостерігала за переповненою залою у кінотеатрі під час показу свого фільму. Я задалась питанням, скільки ж людей, що присутні тут, насправді розділяють мою чутливість, мою розумність, мої моральні постулати? Я подумала, що 30 або 40 відсотків, не більше, адже всім догодити неможливо, та і не потрібно. Це не підхід, коли ти знімаєш "великобюджетники", які повинні сподобатись всім. Такі фільми рідко мають яке-небудь велике значення, але багатьом подобаються».

«Коли я знімаю, то розраховую пробудити деякі реальні емоції в людях, тому що для мене найважливіше – це глядачі. Також хочеться визнання фільму на рівна критики і на фестивальному рівні, щоб не тільки глядачі, а і мої колеги надихнулись роботою».

ОМКФ, 21 липня 2017 року

Будинок кіно На його чотирьох поверхах розташувалися три кінозали: червоний, синій, білий

Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно – ідеальні місця для проведення банкетів, фуршетів, приймань.

Київ, Будинок кіно, оренда офісних приміщень.