f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини

«Стоматолог» — детектив мимоволі

02.03.2018

Дотепер в Україні детективи робляться з поправкою на мелодраматичну лінію, щоб охопити улюблену жіночу аудиторію. Але дедалі більш затребуваним стає детектив і як чистий жанр — де герой мало рефлексує, проте багато діє.

«Та що відбувається, Діма! — Не знаю!» — ось типовий діалог, який неодмінно повторюється в кожній частині детективного серіалу «Стоматолог», що стартував 25 січня в ефірі «2+2». Продавати фільм глядачеві як «пригодницький детектив» не зовсім правильно. Але таке «маркування» цілком зрозуміле з огляду на те, що донедавна українські канали під серіальним продуктом власного виробництва розуміли передусім мелодраму. Так, любовні історії на кшталт «Клану ювелірів» присмачувалися пригодницькими, точніше — авантюрними елементами. Проте детектив є одним із сегментів пригодницького жанру.

З'ясовуючи обставини чергового загадкового злочину, детектив автоматично встряє в пригоду. Тож не всякий пригодницький фільм є детективним — натомість усякий детектив насичений пригодами. Ось чому самовизначення «пригодницький детектив» — тавтологія. Складу злочину тут немає. Проте я люблю точність у формулюваннях.

З огляду на це головний герой «Стоматолога», молодий успішний дантист Дмитро Торопкой (Сергій Басок) — не типовий для детективної історії сищик. У кожній із поки що трьох частин 20-серійного фільму він займається тим, про що сказано вище: не розслідує злочин, а з'ясовує дивні обставини, в які потрапляє мимоволі. І в мене як глядача одразу виникає запитання: чому раніше Торопкой у подібні ситуації не встрявав. Застаємо Дмитра в момент, коли мама, перейнята задавненим парубкуванням сина, вкотре вирішує знайти йому пару. Сам стоматолог тим часом стає жертвою викрадачів автомобілів, змушений їхати на роботу в тролейбусі й там зустрічає нічим не прикметну жіночку. Яка швидко трансформується в сексапільну білявку, бізнес-вумен, власницю модельного агентства й жінку з таємницями минулого. Всі ці образи в якийсь момент вирішує розгадати Торопкой, чим відкриває скриньку Пандори. Кохана виявляється керівницею кримінального бізнесу, займається торгівлею людьми.

Подальший розвиток подій дає розуміння: стоматологу після краху ілюзій пороблено. Друзі юності гінеколог Петро (Віталій Метерчук) та екс-бандит Сергій (Артем Позняк) намагаються вилікувати Дмитра від депресії, вибиваючи клин клином. Тобто, буквально пхаючи дантиста в обійми чергової дорослої самотньої красуні, яка теж не має щастя в особистому житті. Як на лихо, з донькою нової пасії відбувається щось незрозуміле, і стоматолог — знову мимоволі! — береться розібратися в ситуації. Опікування дівчинкою-підлітком виводить стоматолога на торгівців зброєю. Захопившись детективною грою, дістає по голові. А вийшовши з лікарні, незабаром сам стає жертвою афери, втративши купу грошей. Усе знову відбувається в контексті налагодження особистого життя.

За основу «Стоматолога» взято повість блогера Павла «Паштета» Белянського «Стоматолог вирішує одружитися». Вона, як загалом уся літературна творчість цього автора, знайома досить вузькому читацькому колу. До того ж згадані сюжети «Бомба» й «Підстава», напевно, взагалі не мають літературної основи, а створені сценаристом Белянським уже для даного проекту. Вибір не так автора, як героя відповідає словам головної редакторки «2+2» Лесі Пазенко: «Ми не боїмося експериментувати з жанрами та історіями». Тут потрібен невеличкий відступ для пояснення.

Детектив, як я вже казав, українськими каналами освоюється важче, ніж мелодрама. Хоча б тому, що формат детективу тяжіє до «чоловічого». Натомість цільова аудиторія українського телебачення — жінки 45+. Принаймні, за моїми спостереженнями. Це не означає, що детективу в український ефір дорога закрита. Все простіше: донедавна вважалося, що жанр, у якому раціональне мислення домінує над емоціями, українським авторам не вгризти. Тож виробляючи любовні серіали, детективи для українського глядача брали в Росії.

Тепер із цим складніше. Канал «2+2» вже відомий адаптаціями російських «поліцейських» форматів: є «Ментівські війни. Київ» та «Ментівські війни. Одеса». Для двох ринків роблять хітового «Пса» та універсальний «Відділ 44». Але «Пес» одним із перших окреслив підхід, який краще йде в українського глядача. Герой серіалу — вже колишній поліцейський. Тобто, формально координуючи свої дії з офіційним слідством, усе ж більш гнучкий та незалежний у діях і судженнях.

Спроби інтегрувати незалежного героя-детектива в питомо українські реалії вже були — 2016 року на каналі «Україна» вийшов «Потрійний захист». Тут детектив робився з поправкою на мелодраматичну лінію, щоб охопити улюблену жіночу аудиторію. «Стоматолог», як видно з коментарів пані Пазенко й сюжетних перипетій, ставить перед собою таке ж завдання — достукатися до жінок. Звідси типажі. Дмитро Торопкой більше тяжіє до такого собі супермена-інтелектуала, який кине все й прийде на допомогу, Петрові Дьоміну хочеться дати іграшкового ведмедика, а Сергій Грязєв брутальний мачо, проте всього цього в нього в міру. Та й мордобиття у стрічці «Стоматолог» зведене до прожиткового мінімуму, натомість міської романтики, вечерь при свічках, цілунків та будуарів більше, ніж треба для детективу.

Проте — до наших героїв. Канал «Україна» тим часом оголошує про початок зйомок нового детективного серіалу «Виходьте без дзвінка», де борцем за справедливість буде автогонщик. Таким чином, фах детектива мимоволі в українських серіалах опановують уже не тільки стоматологи. І це — без перебільшення український формат. За великим рахунком — європейський, типове «західництво». Бо європейські й американські детективи показують героя, який не завжди служить у поліції й представляє офіційний закон. Зате такий герой прагне справедливості, перебуваючи в конфлікті з силовиками своєї країни. У «Стоматологу» їх представляє старший лейтенант Грузь (Павло Тупіков), якого навмисне зробили філософом-недоучкою. Теж не у своїй тарілці, бо на поліцейського не вчився, але намагається надувати щоки.

Говорячи про «Стоматолога», говоримо передусім про тенденції. Детектив стає в українського глядача дедалі більш затребуваним як жанр, герой якого мало рефлексує, проте багато діє. І важливо, щоби при цьому він не мав жодного відношення до державних силових структур. Як я розумію, далі буде…

 

Фото: clutch.ua

Андрій Кокотюха, «Детектор медіа»