f y
Національна спілка кінематографістів України

Вiдео

Надія Парфан: Ми відкололися від пострадянського культурного простору, але ще не інтегрувались в європейський

01.12.2015

Наприкінці листопада 2015 року в Одесі у кінотеатрі «Інотеатр» пройшов Перший фестиваль авторського українського кіно «Ми є». В рамках заходу відбувся круглий стіл. На ньому кінематографісти обговорили, на якому етапі зараз знаходиться вітчизняний кінематограф та що потрібно для його подальшого розвитку.

Своїми думками із цього приводу із Громадським телебаченням Одеси поділилася культуролог, співзасновниця першої української компанії-дистриб’ютора креативної документалістики «86 PROKAT» Надія Парфан.

Про місце українського кіновиробництва

Точка зору залежить від точки сидіння. На Фестивалі авторського українського кіно ми багато говорили про місце українського кіно. Але, аби зрозуміти де ми є, потрібний якийсь контекст. По-перше, історичний контекст. По-друге, географічний. У Франції, наприклад, є державна підтримка арт-хаусних кінотеатрів, повага до авторського кіно. В Україні поки цього немає. Але, на мою думку, в українському кіно все нормально. У нас поступово відбувається така собі декомунізація процесу виробництва. Ми – на самому початку шляху.

Якщо порівнювати українське і французьке кіно, то ми програємо. Але якщо порівняти його з молдовським, азербайджанським, йорданським, у нас є перевага.

Про державну підтримку вітчизняного кінематографу

Сприйняття українського кіно лише починає формуватися за кордоном. І хоча минуло 24 роки після розпаду Радянського союзу, але для більшості людей на культурній карті України досі не існує. Натомість, Росія – дуже присутня та інтегрована у світові кіномережі.

У цьому питанні є дуже важливим державна підтримка. Але в плані міжнародного промо такої підтримки немає.

Ми часто власним коштом їздимо на міжнародні кіноподії. Бо це зараз надзвичайно важливо. Ми відкололися від цього пострадянського простору культурного і ментального, але не інтегрувались в європейський. Це потрібно вирішувати як на внутрішньому рівні, так і на зовнішньому.

Про креативну документалістику та фестивальний рух в Україні

У нас досить хороші передумови для розвитку креативної документалістики. В радянський час була дуже сильною Київська школа науково-популярних фільмів. Сьогодні у нас є Сергій Буковський, Сергій Лозниця. Це потужні імена.

Зараз магістральні теми для відображення у кіно – це Майдан, АТО, військовий конфлікт. Проте є фільми ігрові, фільми особистісні, ті, що більше розвивають кіномову.

Фестивальний кінорух в Україні так само досі розвивається. Україна – така турбулентна країна, у якій все постійно змінюється. Десять років назад у нас був лише один кінофестиваль «Молодість», зараз є вже кілька фестивалів. Між ними є певна стратифікація. Кожний фестиваль займається певним окремим аспектом кіновиробництва. І тому ми можемо більш глибоко відображати певні напрямки та тенденції у кіно, різному за жанрами та тематикою.

Громадське телебачення Одеси, 29 листопада 2015 року 

26 листопада, неділя, Червоний зал Повнометражний анімаційний фільм «ЖИТТЯ КАБАЧКА»

23-26 листопада, четвер-неділя XXIV Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів «КРОК-2017: у рідній гавані»

7-9 листопада, четвер-субота, Червоний зал «Сучасна анімація - досягнення, проблеми, перспективи»