В Будинку Кіно відбулися заходи, присвячені 80-річчю від дня народження народного артиста України, кінорежисера та сценариста Володимира Денисенка (1930 – 1984 р.р). Шанувальники творчості видатного кінематографіста передивилися найбільш знакові його картини -- "Сон" (1964 р.) та "Совість" (1968 р.) – а також взяли участь у Круглому столі "Високий перевал Володимира Денисенка". На заходах були присутні члени родини – сестра Галина Терентійовна та старший син, кінорежисер Володимир Денисенко із дружиною.
Галина Денисенко подякувала Спілці кінематографістів за те, що співробітники її апарату "зробили все можливе, щоби вшанувати пам`ять мого брата". Про свого вчителя Володимира Терентійовича, який навчав його не тільки професії, але й премудростям життя, розповів кінорежисер В`ячеслав Криштофович. Володимир Денисенко-молодший після своїх спогадів про батька повідомив новину: зараз вони разом із дружиною (архівістом та викладачем Києво-Могилянської академії) опрацьовують архів Володимира Терентійовича. Особисті записи режисера містять багато цікавого, в них відбився драматизм епохи, під час якої довелося жити та працювати українському кінорежисерові. Є там і сторінки, на яких закарбовані спогади про ув`язнення, енкеведістські кімнати для допитів, в яких для психологічного тиску на "ворогів народу" ніколи не витирали кров з підлоги та стін (в 1949 році Володимир Денисенко був заарештований і засуджений на 5 років виправно-трудових робіт по 54-й статті -- за «український буржуазний націоналізм»).
Усвідомлення того, що відбувається з його країною, його співвітчизниками так чи інакше відображалося в фільмах Денисенка. Найбільш відверта його картина – "Совість" – була майже знищена: копію фільму порізали і окремі його фрагменти демонстрували під час кінолекцій як зразок високомайстерної операторської роботи. На щастя, одну копію вдалося врятувати та поновити. Взагалі, як відмічали присутні на Круглому столі, кінорежисерові Володимиру Денисенко притаманна жанрова різноманітність – йому з однаковим успіхом вдавалися і мюзикли ("Роман і Франческа" з Людмилою Гурченко), і високодраматичні полотна ("На Київському напрямку", "Совість").
Денисенко-молодший також повідомив, що має намір опублікувати оповідання батька, жодне з яких досі не було надруковано.