Сергій Буковський про сучасну кінодокументалістику і непередбачуване минуле


ФОТО: PHL


Українське суспільство сьогодні має надзвичайно обмежені ресурси для саморефлексії, бо живе в добу кінематографічної руїни, про яку не залишиться навіть пристойної кінохроніки. Поодинокі документалісти, яким вдається існувати й творити переважно за рахунок іноземних спонсорів, дуже важко торують собі шлях до українського глядача. Один із найвидатніших сучасних українських документалістів Сергій Буковський належить до генерації, виплеканої в теплиці радянського держзамовлення на кіно й викинутої в море пострадянських злиднів, коли кіно перетворилося на останню потребу суспільства. Перші режисерські проби Буковський робив у роки стагнації Союзу. Система розвалювалася, проте на гальмах давала своїм режисерам не лише свободу творчості, а й гроші на цю творчість. Унікальний час, на який припав дебют режисера, ніколи не повториться, а на зміну йому прийдуть інші рамки, виживати в яких, залишившись тільки режисером, – уже неабияка майстерність. Автор фільмів про Голокост і Голодомор Сергій Буковський працює над документальним серіалом для францу зько-німецького телеканала arte. Режисер поділився з Тижнем роздумами про реалії та перспективи документалістики в Україні...

Коротко про головне

Упродовж року на сайті www.futureshorts.com.ua відвідувачі мали можливість переглянути короткі метри з усього світу і в онлайн опитуванні проголосувати за той фільм, який найбільше припав до серця. Так сформувалася програма FutureShorts. The best, куди входять ТОП–10 найкращих короткометражок року. З 2 вересня Future Shorts 2010 показують у київських кінотеатрах «Київ» та «Жовтень», а також у всіх обласних центрах України...

28-29 жовтня 2010 року відділ теорії літератури Інституту літератури ім. Шевченка НАН України проводить П’ятий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум на тему:

Зони контакту: література і масова культура

На початку ХХІ століття уже важко ігнорувати зв’язки літератури і масової культури. Впродовж усієї новітньої історії вони розвиваються в постійному і напруженому взаємному контакті – то протиставляючись, то зближуючись. Фольклор, популярна культура, масова культура, поп-культура стають для авторів художньої літератури джерелом образності, стимулом розвитку нової поетики і нової символічної реальності. Зі свого боку, масова культура активно травестує високу культуру, включно з високою літературою, робить її фактором культурної індустрії, популяризує, перетворює на іміджологію. Кіно, мода, спорт, мультиплікація, рок і джаз входять у художні тексти, забезпечуючи авангардистські пошуки і стимулюючи нові форми взаємодії між реальністю та художньою уявою...

2 версеня, у Львові в Музеї ідей, презентували фільми-переможці фестивалю «КіноЛев - 2010». Цього року працювали два журі. Одне - традиційне, журі “КіноЛеву”, а друге – експериментальне. Організатори фестивалю вирішили запросити студентів, які щойно вступили на режисерський факультет Київського інституту театру, кіно та телебачення ім. Карпенка-Карого. Тож переможців визначали незалежно. Лише володар Гран-прі Максім Буйніцкі отримав відразу дві нагороди – від обох журі.

Отож переможці "КіноЛева-2010″ за версією організаторів: спеціальна відзнака - "Тризуб Нептуна" (реж. Іван Канівець, Україна), найкраща анімаційна стрічка - "Уві сні" (реж. Катерина Чепік, Україна), найкраща документальна стрічка - "Днюка" (реж. Андрій Кутіло, Олександр Наливайко, Бєларусь), "Я пам’ятник собі…" (реж. Дмитро Тяжлов, Україна), найкраща ігрова стрічка - "Не тато" (реж. Максим Ксєнда, Україна), гран-прі - Максім Буйніцкі "Перешкода"...

Режисер Вадим ПЕРЕЛЬМАН

Доля цього кінорежисера — готовий сценарій для фільму «про Попелюшку». Фактично він єдиний із «наших», хто домігся успіху в Голлівуді.

Вадим Перельман народився в Києві (у сім’ї головного інженера Канівської електростанції). Спочатку жив у комунальній квартирі на вулиці Горького. Рано втратив батька... Потім — еміграція: Італія, Канада. Навчання в престижному університеті Альберти та кіношколі університету Раєрсон. І бурхливе творче життя в Лос-Анджелесі в 90-ті...

Вчора в одному з павільйонів Національної кіностудії ім. О.Довженка відбулася прес-конференція, присвячена четвертому мультидисціплінароному фестивалю ГогольФест, що він починає свою роботу завтра, 4 вересня.
Фестиваль, незважаючи на труднощі, пов’язані зі зміною місця проведення, дійсно залишається єдиним на Україні заходом європейського масштабу.

В кінематографічній частині програми фестивалю є такі цікаві заходи, як ретроспектива класика пітерського некрореалізму Євгена Фіта, програма його ідейних послідовників – учасників київського об’єднання «Кіно фронт», що воно працює в естетиці трешу. Окрім того, свої програми представлять і МКФ «Молодість», і компанія «Артхауз Трафік», і фестиваль документального кіно про права людини DocuDays. Не варто втрачати можливості переглянути і ретроспективу видатної француженки Аньєс Варда...

Фільм Мирослава Слабошпицького «Глухота» з проекту «Мудаки. Арабески», знятий за участи глухонімих акторів, і який представляв Україну в конкурсі цьогорічного 60 Берлінського МКФ, увійшов до числа 10 фіналістів з-поміж короткометражних фільмів на кінофестивалі у Марта Віньярд, що в штаті Массачусетс, США.

Строк подачі заявок подовжено до 15 вересня



Компанія «БАКОТЕК", офіційний дістриб'ютор «Sony Creative Software», разом із Всеукраїнським некомерційним проектом Кіномайстерня CinemaHall представляють відеоконкурс «Ukraine I want to live in» («Україна, в якій я хочу жити»)...