Єфименко Людмила
(25. 09. 1951, Київ)
Актриса, педагог.
До 1976 знімалася під прізвищем Терзієва. Дружина Юрія Іллєнка. Нар. арт. України (2008). Чл. НСКінУ (з 1978). Закін. ВДІК, майстерня В.Бєлокурова (Москва, 1972). Відтоді — актриса Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Працювала доц. каф. кінорежисури і кінодраматургії Київ. ун-ту театру, кіно і телебачення (1991-2004). Автор сценарію і реж. стрічки «Аве, Марія» (1999; Спец. приз Міжнар. кінофестивалю країн СНД і Балтії «Листопад», Мінськ, 1999; Приз «Золотий Витязь» однойм. фестивалю, Москва, 2000). Більшість зіграних актрисою ролей – романтичного та філософсько-медитативного плану.
Ролі: Люба («Випадкова адреса», 1972, реж. І. Вєтров), Тамара («Ефект Ромашкіна», реж. Р. Балаян), Таня (“Повість про жінку”, реж. В. Денисенко), Тая («Як гартувалась сталь», реж. М. Мащенко; усі — 1973), Галина («Сімейні справи Гаюрових», 1976, реж. В. Ахадов, «Таджикфільм»), Ольга («Не вір крику нічного птаха», 1976, реж. Я. Бургіу, «Молдова-фільм»), Ганна („Свято печеної картоплі”, 1976), Марися Павлівна (“Смужка нескошених диких квітів”, 1978), Мавка („Лісова пісня. Мавка”, 1980), Княгиня Ольга („Легенда про княгиню Ольгу”, 1983, усі – реж. Ю.Іллєнко), пані Анастасія („Кармелюк”, тф, реж. Г.Кохан), Мотря з торбою („Солом’яні дзвони”, 1987), Жінка (Лебедине озеро. Зона”, 1989, обидва – реж. Ю.Іллєнко), Олена („Гетьманські клейноди”, 1993, реж. Л.Осика), Любов Кочубей («Молитва за гетьмана Мазепу», 2001, реж. Ю. Іллєнко).
Літ.: «Аве Марія» як надія на відродження // Україна. 1999, січ.; Юрій Зелінський. Подвійний дебют Людмили Єфименко // День, 1999, 2.09
Текст: Сергій Тримбач