Новини спілки

Допрем’єрний передпоказ документально-публіцистичного фільму «ВІТЕР ЗІ СХОДУ» - 2019р., 90 хв.

16.07.2021

16 липня 2021 року

Будинок кіно. Київ, вулиця Саксаганського, 6.

Прес-конференція – 17.00. Синій зал

Показ – 19.00. Червоний зал

Чи має право митець лишатися осторонь гарячих подій, які відбуваються в його країні?..

Питання, яке напряму не ставиться , не обговорюється, але воно проходить наскрізною лінією фільму на рівні підсвідомості. Під час поїздок сходом України 2014-2019рр, виступів перед місцевими, які опинилися на лінії вогню чи вимушені були покинути окуповані міста та селища, спілкування з військовими, які потрапляли на імпровізовані вистави прямісінько з боїв, чергувань, виїздів, у провідних майстрів українського театру та кіно відбувалося творче переосмислення війни. І це певним чином позначилося на їхній професійній діяльності.

Ідея створення документального фільму про акторські виступи на сході належить директорові театру «Сузір’я» Олексію Кужельному. Саме він примусив родину Роговцевої Степанкових розказати про «свою» війну, бо кожен із членів цієї великої талановитої сім’ї вважав, що оприлюднювати для широкого загалу їхні творчі вояжі на підтримку військових доречно буде лише після перемоги. Але накопиченого за сім років відеоматеріалу з поїздок стільки, що його вже вистачить не те що на фільм - на серіал. Цей аргумент і став каталізатором для створення стрічки. До того сам театр «Сузір’я» став одним з героїв фільму.

Не лише акторський склад, а вся творча група, яка створила цей фільм, переважно складалася з людей, які бували на сході, а режисером монтажу виступив Євген Тітаренко - ветеран доброволець-госпіталь’єр, який у 2014-2015 роках рятував поранених, а решту часу фільмував побачене, і на нині є режисером кількох документальних картин, знятих на власному хронікальному матеріалі.

В кіно використані оригінальні хроніки. Кадри реальної війни - це Євген Тітаренко. Виїзди акторів із виступами на фронт, починаючи з 2014 року, – Олексій Степанков-Ткаченко.

У фільмі є два світи – мир і війна, але мир – це театр, де відбувається підготовча репетиційна робота, а війна – також театр, але на війні. Є ще один світ, який стоїть наосібно – це вистава, яку грають актори, переосмислюючи власний досвід дотичності до війни, тексти Олександра Довженка та сучасних українських авторів. Поєднують ці світи інтерв’ю з людьми, з тими, хто долучався до акторських виїздів на схід, з військовими, які приймали акторів та ставали глядачами безпосередньо на передовій.

Театральна частина вибудовується на тексті Олександра Довженка, окрім того використано два вірша Олени Степової, уривок з книги Лєри Буракової «Життя. P.S.», вірш-молитва Любові Якимчук. Наскрізною темою фільму стала пісня, написана актором і бардом Володимиром Маляренком на слова Катерини Бабкіної, а назва фільму пов’язана із віршемЮрія Іздрика «Теплий вітер торкається тіла як чиста сорочка», слова якого звучать піснею у фіналі.

Музика композитора Івана Оглобліна, написана спеціально для цієї стрічки записана з Камерним оркестром міста Праги.

Фільм довго чекав прем’єри. Тож напередодні святкування 30-річчя Незалежності України і безпосередньо в День народження народної артистки України, Героя України Ади Роговцевої він нарешті виходить на екран.