Доповідь Пилипа Іллєнка на VI Пленумі НСКУ
16.03.2015
11 березня 2015 року у Будинку кіно відбувся VI Пленум НСКУ, в роботі якого взяли участь члени правління та контрольно-ревізійної комісії НСКУ, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, директори державних кіностудій, члени НСКУ та представники кіногалузі – продюсери, режисери, молоді кінематографісти.
Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко у своїй доповіді зупинився на реформаторських ініціативах очолюваного ним органу виконавчої влади. Він наголосив, що у Національній стратегії розвитку кіноіндустрії України на 2015 – 2020 роки, підготовленій Держкіно, враховано пропозиції НСКУ. Найближчим часом Стратегію буде винесено на розгляд Кабінету Міністрів, але фактично багато з того, що у ній запропоновано, Держкіно вже почало втілювати у життя.
Передусім йдеться про запровадження збору на розвиток національної кінематографії. Відповідний законопроект, розроблений Держкіно та Мінкультури, нині знаходиться на погодженні у Міністерстві фінансів і Міністерстві економіки, від яких дуже багато залежить. (Із цього приводу Пилип Іллєнко зазначив, що фактично ці два міністерства мають нині більший вплив на національну кіногалузь, ніж Держкіно та решта відомств разом узяті).
Законопроектом передбачено встановити ставку збору у розмірі 3% для кінотеатрів, телеканалів, операторів кабельних мереж і провайдерів мережі Інтернет. Кінотеатри сплачуватимуть його з валових зборів від продажу квитків, телеканали – з продажу реклами і спонсорства телепрограм, оператори кабельних мереж – з абонентської плати, отриманої за доступ до кабельного телебачення, а провайдери Інтернет – плати за доступ до Інтернету. При тому збір не стягуватимуть з доходів від розповсюдження та демонстрування національних фільмів, а також – з валових зборів від продажу квитків кінотеатрами тих населених пунктів, де мешкає менше ста тисяч осіб. Це зроблено для того, щоб стимулювати розвиток вітчизняної кіномережі, що є стратегічно важливим, зазначив Пилип Іллєнко.
Володимир Філіпов уточнив, яким саме чином планують обраховувати пільгу зі сплати збору для телеканалів, адже вони демонструють українські фільми здебільшого вночі, а найбільші надходження від реклами отримують у прайм-тайм. Пилип Іллєнко відповів, що Держкіно має намір вдосконалити принцип квотування частки національних фільмів на телебаченні з урахуванням часу доби, в яку здійснюється їхня трансляція.
За песимістичними підрахунками, заснованими на реаліях 2014 року, сума, отримана завдяки збору на підтримку національної кінематографії, становитиме 220 млн. гривень на рік, але в подальшому має бути більшою, оскільки усі ринки, крім ринку телереклами, нині зростають. Зокрема Пилип Іллєнко розраховує на істотне збільшення відрахувань з плати за доступ до мережі Інтернет внаслідок поширення в Україні 3G-зв’язку, користувачам якого надають відповідну послугу.
Згідно статті 20 чинного закону «Про кінематографію» збір має надходити на спеціальний рахунок фінансової підтримки національної кінематографії, а для управління коштами буде створено відповідну Раду. Пилип Іллєнко наголосив, що закон про збір на підтримку національної кінематографії слід прийняти терміново. Якщо це буде зроблено до кінця червня 2015 року, він набуде чинності з 1 січня 2016 року. Інакше – лише із 1 січня 2017 року.
Затримка із запровадженням збору вкрай негативно вплине на стан вітчизняної кінематографії, адже бюджетні видатки на кіно, по-перше, скорочують, а по-друге – і це навіть гірше – фінансують в неповному обсязі, зазначив Пилип Іллєнко. Він розповів, що наприкінці грудня 2014 року з 12 млн. гривень, які Держкіно мало сплатити виробникам фільмів, Державне казначейство перерахувало лише 2 млн. гривень. Чому не було проведено інші платежі, не пояснили. Відтак, бюджет Держкіно 2014 року (і то після секвестру) було виконано лише на 46% від запланованого.
Голова Держкіно розповів про підготовку спільно із Комітетом з питань культури і духовності змін до Податкового кодексу, які повертають пільги для кінематографії, що діяли до 2015 року, та продовжують їх до 2020 року. Йдеться про скасування амортизації витрат на виробництво національних фільмів, повернення винятку у визначенні роялті, що стосуватиметься кіно, повернення пільги зі сплати земельного податку, а також пільг для дистриб’юторів і демонстраторів фільмів.
В подальшому планується запровадження нових податкових пільг другого та третього рівнів – зокрема, повернення ПДВ з коштів, які було вкладено у виробництво усіх фільмів на території України: не лише національних, а й тих, що виробляються тут за принципом сервісу, коли іноземні продюсери отримують від місцевих компаній послуги із забезпечення створення фільмів, розповів Пилип Іллєнко.
Держкіно цілком підтримує й ініціативу запровадження пільгового оподаткування діяльності державних кіностудій. Із цього приводу вже було проведено міжгалузеву нараду, в якій взяли участь представники Міністерства освіти і науки, до компетенції якого належить організація технопарків. Іде пошук оптимального юридичного рішення, що дозволить вдихнути нове життя у державні кіностудії, створивши на їхній базі сучасні виробничі кінокомплекси з використанням наявних ресурсів і залученням нових.
Насамкінець голова Держкіно поінформував про підготовку вступу України до Європейського фонду підтримки кіно Eurimages. Він нагадав, що її було призупинено згідно постанови Кабінету Міністрів №65 від 1 березня 2014 року «Про економію бюджетних коштів…», оскільки членство у фонді передбачає сплату щорічних внесків. Згодом роботи вдалося поновити, внісши вступ до Eurimages до програми заходів з імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС. Держкіно завершило підготовку звіту про стан вітчизняної кінематографії, що подається до Eurimages для обрахунку щорічного внеску країни (неформально йдеться про 450 тис. євро). Далі роботу зі вступу до Eurimages значною мірою проводитиме Міністерство закордонних справ.
Власна інформація НСКУ