68-й Каннський кінофестиваль: Шерше ля Україна
11.05.2015
Чим молоді українські кінорежисери вразять Канни? Перше уявлення глядачі склали після прем’єрного показу кількох стрічок - учасниць програми Short Film Corner
7 травня в кінотеатрі «Київ» українські кінопрем'єри пройшли у трьох залах. Тут були представлені шість короткометражних стрічок - учасниць програми Short Film Corner Каннського кінофестивалю. Організатором виступила заснована у 2014 році компанія «Кіновир», що спеціалізується на фестивальному промоушені, дистрибуції та кіновиробництві. Очолює її Катерина Шевченко, що навчалася на акторському факультеті при Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка під художнім керівництвом Богдана Ступки, а також у КНУ театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого.
Теми: від флірту акторів до цинізму медиків
Глядачі переглянули короткометражні картини кінорежисерів-початківців: «У всьому винен сценарист» Олега Філіпенка, «Напрокат» Сергія Сторожева, «Тримай удар» Анни Дем'яненко, «Ніжність» Анастасії Максимчук, «Давай не сьогодні» Христини Сиволап та «Острів» Нікіти Тимощука.
Ці фільми відібрано з-поміж 15 учасників програми Short Film Corner від України. Як розповіла в коментарі «Телекритиці» Катерина Шевченко, обирала вона ці стрічки як складові кіноальманаху. Восени керівник «Кіновиру» сподівається випустити збірку в український кінопрокат. «Фільми поєднано за емоційним діапазоном та за розмаїтими жанрами. Крім того, всі вони - виробництва України, тоді як частина учасників українських стрічок на Short Film Corner зроблено в копродукції», - коментує пані Шевченко.
Фільми викликали значний інтерес у глядачів: квитки вартістю 100 гривень охоче розкупили. Крім того, знадобився ще додатковий третій показ.
Кінокритики зустріли роботи дебютантів із доброзичливим оптимізмом. Олександр Гусєв відзначив анімаційну роботу «Острів» 15-річного Нікіти Тимощука. Ідеться в ній про плем'я, що живе на острові, не застосовуючи зброї. Дістатися його здатні лише люди «з чистими серцями».
«Мультфільм із наївною, майже просвітительською ідеалізацією "диких" народів, протестом проти вад цивилізацій та іронічною тональністю», - каже про цю стрічку Олександр Гусєв.
Ігор Грабович зазначив, що вибір робіт для кіноальманаху в «Кіновиру» був невеликим. «Добре, що фільми знімаються й українські кінематографісти не втрачають оптимізму. Добре, що міжнародні фестивалі дають для наших фільмів свої майданчики, - каже співавтор програми «Аргумент кіно» на «1+1». - Щодо тематики фільмів, то впадає в око, що наші кінематографісти прагнуть універсальності, щоправда, часто коштом достовірності, бо багато сюжетів відверто надумані. Ймовірно, з часом усе вирівняється, принаймні, я на це сподіваюся».
Сценарії фільмів апелюють до невигадливого флірту на сцені театру («У всьому винен сценарист»), акселерації та раціональності сучасних дітей («Напрокат»), виховання сили духу в хирлявих підлітків («Тримай удар»).
За сюжетом стрічки «Ніжність», молоде подружжя потрапляє в аварію, яка в тихих заміських масштабах сприймається як катастрофа. Щоби врятувати коханого, дівчина відважується на жорстокий крок. У фільмі актуалізовано й тему цинізму медиків, які, остерігаючись відповідальності за смерті в кареті швидкої, вичікують, доки потерпілі в аварії люди помруть. І хоча цей момент загострено й дещо перебільшено, а суть цієї сцени зрозуміла тільки тим, хто був свідком подібних історій у житті, частину глядачів у залі Анастасії Максимчук вдалося вразити. У цій драмі кінорежисер Анастасія Максимчук тяжіє до виразних художніх прийомів.
Картина «Давай не сьогодні» фокусується на літніх людях. Кінорежисер Христина Сиволап, яка є і співсценаристкою фільму, зосереджується на їхніх стосунках. Про фатальні рішення й пригоди літніх людей дебютантка оповідає з невимушеним гумором.
Ці два фільми є сильнішими й за технічною якістю. І «Ніжність», і «Давай не сьогодні» були створені завдяки підтримці Державного агентства України з питань кіно. Бюджет кожного з фільмів склав по мільйону гривень. Виробник - «Директорія кіно».
Інші учасники обійшлися без залучення державних коштів та вмовили акторів зніматися без гонорарів. Для зйомок стрічки «Тримай удар» кіностудія Довженка надала техніку та приміщення.
Логотип Short Film Corner чи «Пальмова гілка»?
Частина українських стрічок потрапила на Short Film Corner завдяки ентузіазму Катерини Шевченко, яка має на меті стати офіційним представником програми в Україні, підписавши контракт із представниками Каннського кінофестивалю.
Критерії Канн щодо відбору стрічок були такими: технічна якість, відсутність жорстокості й насильства (сцена вбивства у стрічці «Ніжність», вочевидь, жорстокою відбірникам не видалася) й хронометраж до 35 хвилин. До розгляду приймаються фільми, вироблені після 1 січня попереднього року та не поширені в Інтернеті. Подавати учасники мають право по одному фільму, сплативши збір 95 євро.
Минулого року в Каннах на Short Film Corner Катерина Шевченко як продюсер представляла стрічку «Абонент» Марини та Оксани Артеменко. Після цього фільм побував на 40 фестивалях та здобув із десяток нагород.
«Ця програма - вже остання ланка для просування фільму. Що гучніша у картини фестивальна історія, то більше шансів,що на неї звернуть увагу, - коментує Катерина Шевченко. - Логотип Short Film Corner - це впізнаваний для представників кіноринку знак якості».
Протягом кількох днів фільми - учасники Short Film Corner буде показано один раз у кімнатах на максимум 12 глядачів. Також іноземні продюсери матимуть можливість переглядати їх у відеотеці фестивалю, про що авторів робіт повідомлять у автоматизованих звітах електронною поштою з координатами глядачів - учасників кіноринку.
Як зазначає пані Шевченко, присутність продюсерів стрічок, представлених у програмі, дуже важлива: «Це чудова нагода познайомитися з байєрами, дистрибуторами та запросити їх на перегляд своєї стрічки». Тут відбуваються переговори про подальше укладення контрактів.
Купують короткометражні стрічки в Європі для телебачення, вебплатформ із опцією «відео-на-вимогу» (Video-on-Demand) й для кінопрокату. «Дистрибуція короткометражних фільмів у європейських країнах - це не виняток», - нагадує Катерина Шевченко.
З-поміж авторів шести робіт кіноальманаху до Канн збираються щонайменше двоє - однофамілиця кінорежисера Олени Дем'яненко - дебютантка Анна Дем'яненко та кінорежисер Сергій Сторожев. Сама пані Шевченко ще визначається щодо фінансових можливостей для своєї поїздки.
Український павільйон у Каннах цьогоріч презентації учасників Short Film Corner не планує. Натомість перелік фільмів пропонуватиметься відвідувачам серед поліграфічної продукції.
Виважуючи свій амбітний задум, пані Шевченко не схильна вважати, що Short Film Corner - це крутіше, аніж пальмова гілка Канн. «Не можна сказати, що саме ця програма забезпечила успіх фільму «Абонент». Але Shorn Film Corner - це дуже потужний поштовх для просування кіно», - наводить приклад продюсер.
З нею погоджується одна з режисерів цього фільму Марина Артеменко: «Програма Short Film Corner стала для ;стрічки «Абонент» своєрідним приводом для поширення інформації. Завдяки потраплянню в цю програму фільмом одразу зацікавились ЗМІ. Але, на жаль, більше зацікавлення нічого не було». За її словами, загалом «Абонент» взяв участь в понад 40 фестивалях, але це набагато менше, аніж попередні роботи сестер Артеменко, які не були презентовані в Short Film Corner.
Щодо українського кінопрокату Марина Артеменко налаштована песимістично: «В Україні, на жаль, потрапляння навіть у позаконкурсну програму фестивалю класу А не гарантує подальшої роботи і нових пропозицій».
Однак Катерина Шевченко запевняє: якщо журналісти, кінорежисери й продюсери об'єднають свої зусилля в популяризації українського кіно, все вдасться.
Енергійності продюсера може позаздрити міністр культури. Для просування свого першого альманаху Катерина Шевченко залучила таких інформаційних партнерівв, як «1+1» чи радіо «Аристократи», а представників Держкіно переконала посприяти в організації прем'єри у кінотеатрі «Київ». «За освітою я акторка й продюсер, - каже Катерина Шевченко - І я дуже люблю українське кіно».
Перелік 15 українських стрічок, що будуть представлені на Short Film Corner:
- «Давай не сьогодні», режисер Христина Сиволап (Україна, 2014, 19')
- «Ніжність», Анастасія Максчимчук (Україна, 2014, 18')
- «Тримай удар», Анна Дем'яненко (Україна, 2015, 20')
- «Відголос епохи», Єлизавета Усач (Україна, 2015, 15')
- «Жилець», Анастасія Матешко (Україна, 2015, 20')
- «Одного разу на міні» (Once Upon A Mine), реж. Вовка Соловей (Україна, 2015, 30')
- «Напрокат», Сергій Сторожев (Україна, 2015, 15')
- «Острів», Нікіта Тимощук (Україна, 2014, 4')
- «Тунель», Віктор Булига (Україна, 2014, 3')
- «Мати», Ірина Жигалюк (Україна, США, 2014, 14')
- «У всьому винен сценарист», Олег Філіпенко (Україна, 2014, 11')
- Останній рок-н-рол», Кирил Петров (Україна, Росія, 2015, 29')
- «Кирим» (Qirim), Ксенія Джорно (Україна, ОАЕ, 2015, 35')
- «Amare» Оксана Шумило (Україна, ОАЕ, 2015, 17')
- Nation On Fire («Нація у вогні»), Стефан Букас (Україна, Великобританія, Росія, 2015, 15')
В офіційній програмі Каннського МКФ цього року Україна не представлена.
Олена Коркодим, «Телекритика», 11 травня 2015 року