f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

45-ий Київський МКФ «Молодість» завершує формування позаконкурсної програми

18.10.2015

45-ий Київський МКФ «Молодість» завершує формування позаконкурсної програми. Подаємо інформацію про заплановані до показу стрічки.

До програми німецькомовного кіно «German Wave» («Німецька хвиля») увійшли такі фільми молодих режисерів з Німеччини, Австрії, Швейцарії та Франції:

«У лабіринті мовчання» (Німеччина, режисер Джуліо Річчіареллі).
Історико-драматичний фільм. 1958 рік. Молодий прокурор Йоганн Радманн знаходить факти про злочинну діяльність колишніх співробітників концтабору. Заручившись підтримкою генерального прокурора, він починає розслідування проти команди катів.
Німеччина висунула фільм на премію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».

«Ті, хто падають, мають крила» (Австрія, режисер Петер Брюннер).
15-річна Каті, що страждає на астму, разом з молодшою сестрою мешкає у своєї бабусі. Але щось непокоїть дівчат та літню жінку. Невідома сила роздирає їх зсередини і намагається здолати їх страхом та згадками, що давно вважалися втраченими.
Стрічка отримала Спеціальну нагороду журі на кінофестивалі у Карлових Варах.

«Дора, або сексуальні неврози наших батьків» (Швейцарія, Німеччина, режисер Штіна Веренфельс).
Дора – розумово відстала. Але їй хочеться сексу. Не зважаючи на спроби матусі заспокоїти дівчину, бажання Дори не послаблюються. До того ж, здається, вона вже обрала потенційного кавалера. Фільм знято за п’єсою швейцарського драматурга Лукаса Берфуса, яка у 2008 році з’явилася і на київській сцені у постановці театру «ДАХ».
Стрічка здобула нагороди на Cineuropa Award та Cinelab Award на Брюсельському кінофестивалі.

«Молодь Німеччини» (Франція, Німеччина, Швейцарія, режисер Жан-Ґабріель Перйо).
Дебютний повнометражний документальний фільм Жана-Ґабріеля Перйо про організацію «Фракція Червоної Армії», що діяла у ФРН у 1970-1993 роках, створений на основі відео- та аудіоархівів. Молоді радикали-герої фільму, серед яких Андреас Баадер та Ульріке Майнгоф, беруть участь у конфлікті між капіталізмом та комунізмом. Стрічка зачіпає питання тогочасної актуальності радикального руху і його резонансу для сучасного суспільства.

«Джек» (Австрія, режисер Елізабет Шаранґ).
Після 15-річного ув’язнення за вбивство, Джек Унтервеґер повертається у суспільство і починає нове життя. Він стає знаним письменником, залицяльником, а віденська спільнота вітає його успішну реабілітацію. Але у місті починають відбуватися події, що наштовхують на сумніви щодо докорінної зміни головного героя.
Європейська прем’єра стрічки відбулася на 68-му кінофестивалі у Локарно, а міжнародна – на кінофестивалі у Торонто у 2015 році.

Спеціальною подією «Скандинавської панорами» стане показ стрічки «Сидів голуб на гілці, міркуючи про буття» Роя Андерссона (Швеція, Німеччина, Норвегія, Франція), що отримала головний приз Венеційського МКФ. Фільм провідного шведського режисера – завершальна частина його трилогії, у яку увійшли «Пісні з другого поверху» та «Ти, що живеш».

Назва стрічки є посиланням на роботу нідерландського художника Пітера Брейґеля-старшого «Мисливці на снігу». Картина зображає зимовий пейзаж з деревами, на яких сидять птахи, спостерігаючи за людьми. Героями фільму є двоє комівояжерів, що подорожують, продаючи різноманітні новинки, і спостерігають за життям.

У рамках ретроспективи «Століття» буде продемонстровано військову драму «Бірманська арфа» (1956) – один із перших фільмів японського режисера Кона Ічікави, що отримав широке визнання і дві премії на Венеційському кінофестивалі.

У чорно-білому фільмі йдеться про моральний хаос війни, людей і красу, що співіснують зі смертю, про вічні людські цінності, що не втрачають свого значення в усі часи. За сюжетом загін японської імператорської армії в Бірмі капітулює британським військам. У дні випробувань і ганьби, солдати знаходять порятунок у хоровому співі. А під шатами буддійського ченця ховається рядовий, котрого всі вважають загиблим.

У позаконкурсній програмі «Фестиваль Фестивалів» буде представлено фільми, що були відзначені на провідних міжнародних кінофестивалях світу.

Серед учасників програми – нова робота ісландського режисера Рунара Рунарссона «Горобці» (Ісландія, Данія, Хорватія), найкращий фільм цьогорічного МКФ у Сан-Себастьяні.

Це історія дорослішання 16-річного Арі, який, поживши деякий час із матір’ю в Рейк’явіку, змушений повертатися до батька у віддалений район Вестфйордс. Там йому доводиться підтримувати непрості стосунки з батьком та звикати до того, що друзі дитинства змінилися назавжди. У такому безнадійному та похмурому середовищі Арі має стати жорсткішим та знайти свій шлях.

Також програма «Фестиваль Фестивалів» пропонує такі стрічки:

«Браво» (Румунія, Болгарія, Чехія, Франція, режисер Раду Жуде).
Фільм отримав приз за найкращу режисуру на цьогорічному Берлінале. Дія фільму розгортається у Волощині 1835 року. Двоє вершників, жандарм зі своїм сином, прочісують пустирі в пошуках раба-втікача, підозрюваного в стосунках з дружиною свого колишнього господаря. Пошук «цигана-кріпака» перетворюється на захопливу мандрівку східноєвропейськими нетрями, населеними турками, румунами, мадярами, євреями та росіянами.

«Я, Ерл і та, що помирає» (США, режисер Альфонсо Ґомеc-Рехон).
Фільм-володар Ґран-прі журі та призу глядацьких симпатій на МКФ у Сандансі.
Головний герой – старшокласник-дивак Ґреґ, що разом із другом Ерлом весь свій час присвячують зйомкам пародій на класичні фільми. Ґреґ дізнається, що в його знайомої Рейчел діагностували лейкемію, і батьки примушують його товаришувати з нею. Попри те, що жоден із них не потребує товариства, ця дружба змінює світогляд Ґреґа назавжди.

«Боб та дерева» (США, реж. Дієґо Онґаро).
Стрічка-лауреат Ґран-прі МКФ у Карлових Варах розповідає про лісоруба Боба Тарасюка, що має слабкість до ґольфу і ґанґста-репу. Зима. Провінційний Массачусетс. 50-річний чоловік щосили намагається звести кінці з кінцями. Коли невдала інвестиція ставить під загрозу сімейну справу, Бобом починає оволодівати темний бік його «я».

«Мустанґ» (Франція, Німеччина, Туреччина, Катар, режисер Деніз Ґамзе Ерґювен).
Стрічку було представлено у програмі «Двотижневик режисерів» на Каннському кінофестивалі, де вона здобула нагороду Europa Cinemas Label Award. Влітку фільм отримав Ґран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю.
П’ятеро сестер, дівчата з турецького селища – товариські і веселі. Вони обожнюють розважатися і сприймають хлопців, як друзів. Проте батька така поведінка непокоїть. Він починає перевиховувати дівчат. Дім стає в’язницею, уроки з господарства заміняють школу, сестрам підшуковують наречених. Однак не всі з них готові піддатися жорсткому тиску родинного оточення.

Спеціальною подією «Молодості» стане показ призера Венеційського кінофестивалю – фільму непальського режисера Міна Багадура Бама «Чорна курка» (Непал, Німеччина, Швейцарія, Франція).

Дія стрічки розгортається 2001 року у віддаленому непальському селі. Триває тимчасове довгоочікуване перемир’я під час Громадянської війни між маоїстами і королівською владою. Двоє 12-річних хлопчиків Пракаш і Кіран – найкращі друзі, незважаючи на приналежність до різних соціальних верств. Просто мати курку означає для них мир: за рахунок продажу яєць вони можуть заробляти гроші й здійснювати свої дитячі мрії. Одного разу курка зникає. І щоб її знайти, підлітки вирушають у подорож. Проте вони навіть не уявляють, яке зло приховує поділений на касти навколишній світ за так званого перемир’я.

«Чорну курку» знімали у рідному селі режисера – Муґу. У центрі сюжету – історія з його життя. Головних героїв фільму, як і більшість інших ролей, зіграли непрофесійні актори, яких режисер обрав серед місцевих жителів.

В рамках програми франкомовних фільмів «French connection» («Французький зв’язок») буде продемонстровано такі стрічки:

«Серіз» (Франція, режисер Жером Енріко)
Головна героїня – ексцентрична 14-річна дівчинка з рожевими волоссям. Вона бунтівна і зухвала, як більшість сучасних підлітків. Втомившись від виховання непокірної дочки, мати направляє бунтарку в Україну до батька, якого вона ніколи не знала. Зациклена виключно на собі дівчинка, яка вважає, що Лєнін був бразильським рок-співаком, занурюється в реальність країни, де відбувається революція. Її подорож буде нелегкою і допоможе усвідомити справжні цінності життя.

«Серіз» – не фільм про політику, а скоріше історія дорослішання з елементами гумору та феєрверком емоцій, що ятрять душу підлітка.

Головну роль у стрічці зіграла Зое Аджані – племінниця відомої французької кінодіви Ізабель Аджані. Сценарій Жером Енріко написав разом зі своєю дружиною-українкою Іриною Гончар. Проте через події в Україні фільм знімався в Болгарії. На майданчику команда спілкувалася французькою, англійською, російською та болгарською мовами. Фільм на «Молодості» представлять режисер та сценаристка.

«Долина любові» (Франція, Бельгія, режисер Ґійом Ніклу).
Ізабель і Жерар їдуть на незвичайну зустріч у Долині смерті в Каліфорнії. Пара кілька років не бачилися, але тепер відгукнулася на запрошення їхнього сина Майкла, фотографа, отримане після його самогубства. Незважаючи на абсурдність ситуації, вони вирішують йти шляхом, запропонованим Майклом. Головні ролі у стрічці виконали Жером Депардьє та Ізабель Юппер.

«Ґібор іде на війну» (Канада, режисер Філіп Фалардо).
Молодий ідеаліст з Гаїті відправляється у подорож в провінцію Квебек, щоб проходити практику у незалежного члена парламенту Ґібора. Несподівано голос політика стає вирішальним у прийнятті рішення, чи буде Канада воювати. Разом із родиною та молодим стажером він їздить по своєму виборчому округу та зустрічається із людьми. У цьому політичному котлі Ґібору доведеться зіткнутися не тільки з опонентами, а й із власним сумлінням.

«Ґібор іде на війну» – політична сатира, де політики, громадяни та лобісти готові йти по головах, розриваючи демократію на шматки.

«Ґрунтовий корт» (Франція, Бельгія, режисер Стефан Демустьє).
Повнометражний дебют французького режисера Стефана Демустьє досліджує взаємини між батьком і сином. Жером – топ-менеджер, що покинув роботу і намагається створити власну компанію. Його 11-річний син Уґо займається тенісом і має шанси стати чемпіоном. Щоб добитися цього, йому потрібно продемонструвати свій талант в Національному спортивному центрі Ролан Ґаррос. Так само, як батько, він готовий на все заради мети. Та згодом Уґо і Жером зрозуміють, що не всі засоби добрі на шляху до успіху.

Головну роль у фільмі виконав каннський лауреат Олів’є Ґурме. Також у стрічці зіграла відома італійсько-французька акторка Валері Бруні-Тедескі.

З повною програмою фестивалю можна ознайомитися тут.

За матеріалами КМКФ «Молодість»