Іранський режисер знімає в Україні фільм про війну і кохання
28.10.2015
Іранські, чеські й українські митці знімають в Україні художній фільм «Осінні спогади», у якому розповідається про три людські долі і біль, що принесла війна. Однак війна ніяк не може позбавити почуттів, любові, людяності. Зйомки відбувались на Львівщині.
Галина Терещук, «Радіо Свобода»
«Мотор», «камера» – чути команду, і зйомки наступного епізоду почались. У ньому грають сільські музиканти з села Доброгостів Дрогобицького району. У цьому селі є музична школа (а це вважають великою рідкістю). Іранський режисер Алі Фахра Мусаві зумисно вніс у сценарій фрагмент з українським фольклором, щоб показати його красу.
Дія фільму «Осінні спогади» відбувається в українському селі, куди приїжджає воїн з Донбасу, волонтер, який пішов добровільно воювати, був поранений, пройшов реабілітацію у Трускавці. Чоловік любить музику. На Західну Україну приїхала сліпа дівчина з Ірану, звідси біженка хоче виїхати в Європу. А ще у селі мешкає старший чоловік, який пережив власну життєву трагедію, але шукає у собі сили жити і тішитись життю. Чоловіки закохуються в молоду красуню, відтак без ревнощів не обходиться.
«У фільмі бачимо три погляди на життя. Мені дуже важливо у сценарії, що ми забрали чимало діалогів, герої мають різні характери, у них зв’язок не через слова, а очима, емоціями, ми від діалогів відмовились, актори показують. Чому обрав Україну? Це моя друга батьківщина. Я хотів показати звичайних людей, і як війна відбивається на них, ми показуємо людей з різних країн, у яких однаковий біль, а біль пов’язує людей між собою, бо у кожної людини є мораль, і від віри вона не залежить. Зараз маємо проблеми з мігрантами. Ми постарались показати чисту любов», – розповідає іранський режисер Алі Фахра Мусаві, який знає Україну й навчався у Харкові.
Головного актора відпросили з армії
Головну роль у фільмі – бійця – виконує український актор Дмитро Лінартович (відомий зі стрічки «Той, хто пройшов крізь вогонь»). Він мобілізований, і Міноборони звільнило його на час зйомок. Дмитро наголошує, що вишкіл на полігоні, робота з військовими, спілкування з бійцями допомагають йому передати світ його героя.
«Солдат вчиться по-новому жити, любов може зцілити душу. Цей фільм про сьогодення, як люди вміють подолати це все, навчитись дихати на цій землі. Зустрічаються дві культури, але їх об’єднує людяність, любов. Треба показувати хлопцям, тим мужнім людям, щоб вони ніколи не впадали у відчай. Щоб знаходили мотивацію, не зламались і не здались, це теж буде у цій картині», – каже Дмитро Лінартович.
А в головній ролі – старшого чоловіка, закоханого у незрячу біженку – відомий український актор Олександр Ігнатуша. Митець вперше працює з іранською акторкою.
«Сценарій прописаний, як для людини з іншої культури, вона по-іншому реагує в кадрі. Можна побачити, що я її навіть не беру за руку, в цьому є певна обережність, вона мусульманка. У фільмі виникає трикутник кохання, старший чоловік і молодий воїн претендують на її увагу, з’являється трикутник ревнощів. Сподіваюсь, що ми досягнемо потрібних емоцій. У фільмі приховані емоції, прихована війна, але вона присутня, її не видно, але про неї ми згадуємо, також є сучасна тема біженців, так, немов з новин спустилось», – говорить Олександр Ігнатуша.
Прем’єра – наступного року
90% зйомок фільму відбуватиметься у прикарпатському селі, епізоди знімали у сільських хатах, на подвір’ях у людей. Найскладнішим завданням для місцевих мешканців було знайти стару майстерню скульптора.
«Знайшов, у кого була по спадковості стара майстерня, з минулого століття, там старі верстати. А коли господар хотів зняти павутину, то оператор кричав не рухати, бо місяць чекатимемо», – каже Володимир Стецюк з села Доброгостів, який допомагає знімальній групі.
Продюсер фільму, чех Віктор Вільгельм, який останні 12 років живе в Україні, неодноразово був на кінофестивалі в Трускавці «Корона Карпат». Спершу директор фестивалю Олег Карпин переконав його знімати фільм у Трускавці і селах району, де чудові гірські краєвиди. «Дуже багато фільмів знімалось у Криму, є Київ, на Сході важко, а я запропонував Трускавець, де є всі умови, інфраструктура», – розповів Олег Карпин.
Спершу в авторів фільму була ідея зняти французький сюжет, але простіше виявилось працювати в Україні. До того ж, і цікавіше, зауважив Віктор Вільгельм: «Бо про Україну у світі мало знають, нею не цікавляться. Хочемо показати Україну такою, якою вона є, де зберігається культура».
Зйомки на Львівщині творча команда вже завершила, але далі працює в Україні. Власне, тут і завершуватимуть виробництво стрічки. Наразі фільм фінансують меценати з Ірану, Чехії, України. Прем’єру планують на наступний рік у цих трьох країнах.
Галина Терещук, «Радіо Свобода», 27 жовтня 2015 року