f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Внесено зміни до Положення про державну підтримку національних фільмів у продюсерській системі

24.02.2016

23 лютого 2016 року було опубліковано текст постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року №81 «Про внесення змін до Положення про державну підтримку національних фільмів у продюсерській системі» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 1998 року №813).

Пункт 6 Положення було викладено в новій редакції, що враховує чинний порядок створення та роботи Експертної комісії з питань кінематографії:

«6. Держкіно формує програму фільмів, що створюються чи розповсюджуються за державним замовленням або за державної фінансової підтримки, з урахуванням висновку експертної комісії, яка складається з продюсерів, дистриб’юторів, демонстраторів фільмів, представників творчих професій, телерадіокомпаній, організаторів кінофестивалів.

Персональний склад експертної комісії та положення про неї, а також умови проведення конкурсу кінопроектів затверджуються Держкіно».

Раніше Положення встановлювало, що експертна комісія «складається з представників творчих професій, продюсерів, дистриб’юторів і діє на громадських засадах», а «персональний склад експертної комісії, порядок її роботи та умови конкурсу кінопроектів та літературних сценаріїв визначаються Держкіно».

Також у новій редакції подано пункт 7 Положення:

«7. Держкіно видає суб’єкту продюсерської системи посвідчення національного фільму. У разі спільного кінематографічного виробництва посвідчення національного фільму видається після підтвердження статусу продукту спільного виробництва відповідно до положень Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво. Це посвідчення підтверджує право суб’єкта продюсерської системи на виробництво, розповсюдження та демонстрування національного фільму, звернення до державних і недержавних організацій і установ, зарубіжних кіноорганізацій за допомогою чи сприянням у проведенні цієї роботи».

Раніше Держкіно мало видавати посвідчення національного фільму «за результатами конкурсу», а саме посвідчення слід було реєструвати у Національному центрі Олександра Довженка. Також у попередній версії Положення не було враховано норм Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво, яку було ратифіковано Україною у 2009 році.

Положенням встановлено новий спосіб оприлюднення інформації про видачу та анулювання посвідчення національного фільму: якщо раніше слід було публікувати її у пресі, то тепер – розміщувати на офіційному веб-сайті Держкіно (пункт 8).

У новій редакції викладено пункт 10 Положення:

«10. Державна фінансова підтримка надається суб’єктам продюсерської системи (резидентам) у формі часткового фінансування виробництва національних фільмів. Частка державної участі не повинна перевищувати 50 відсотків кошторисної вартості виробництва фільму.

Розмір державної фінансової підтримки обчислюється та визначається в межах встановлених граничних обсягів такої підтримки з розрахунку на один фільм з урахуванням обмежень щодо тривалості фільму і вартості однієї хвилини екранного часу за видами фільмів. Зазначені показники щороку затверджуються Держкіно в розрізі видів фільмів.

Примірний договір про надання державної фінансової підтримки затверджується Мінкультури. У зазначеному договорі обов’язково передбачаються вимоги щодо розподілу майнових прав на фільм між державою та суб’єктом продюсерської системи або повернення коштів державної фінансової підтримки.

На умовах державного замовлення виробляються переважно просвітницькі, документальні та анімаційні фільми, фільми для дітей, фінансування яких може становити до 100 відсотків кошторисної вартості їх виробництва».

У попередній редакції Положення було встановлено, що «частка державної участі не повинна перевищувати 70 відсотків вартості виробництва фільму». Утім, чинний закон України «Про кінематографію» визначає, що «розмір сум, виділених на виробництво одного фільму, не може перевищувати 50 відсотків вартості його кошторису». Тож йдеться про приведення Положення у відповідність до норм закону.

З 10 пункту Положення виключено норму про те, що «у разі спільного з іноземними суб’єктами продюсерської системи виробництва та/або фінансування національного фільму, в якому беруть участь суб’єкти продюсерської системи – резиденти та суб’єкти продюсерської системи – нерезиденти, державна фінансова підтримка може надаватися тільки суб’єктам продюсерської системи – резидентам. При цьому обмеження розмірів державної фінансової підтримки, які визначені цим Порядком, застосовується до частки фінансування кінопроекту, яке здійснюється суб’єктами продюсерської системи – резидентами». Натомість, новою редакцією визначено, що «державна фінансова підтримка надається суб’єктам продюсерської системи (резидентам)», а частка державної участі (як вже було зазначено) «не повинна перевищувати 50 відсотків кошторисної вартості виробництва фільму».

Попередня редакція Положення встановлювала, що примірний договір про надання державної фінансової підтримки затверджується Держкіно. Тепер його має затверджувати Мінкультури.

Також раніше у Положенні було визначено, що «державне замовлення на виробництво національних фільмів здійснюється шляхом повного фінансування виробництва фільму за рахунок державних коштів із залученням суб’єктів продюсерської системи до його виконання», а «на умовах державного замовлення виробляються переважно навчально-пізнавальні, просвітницькі та документальні фільми і кінолітописи, фільми для дітей, зокрема анімаційні».

Нову редакцію цієї норми – «на умовах державного замовлення виробляються переважно просвітницькі, документальні та анімаційні фільми, фільми для дітей, фінансування яких може становити до 100 відсотків кошторисної вартості їх виробництва» – узгоджено із законом України «Про кінематографію». Він встановлює, що «фінансування документальних, просвітницьких і анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії (з урахуванням художньої та культурної значущості проекту) може становити 100 відсотків кошторисної вартості їх виробництва».

Пункт 12 Положення викладено в такій редакції:

«12. Державна підтримка розповсюдження національного фільму може здійснюватися шляхом надання суб’єкту продюсерської системи бюджетних коштів на тиражування фільму. Проведення прем’єрних та тематичних показів, просування фільму до глядача, дублювання, озвучення або субтитрування фільму іноземними мовами з метою просування на зарубіжний кіноринок може здійснюватися за рахунок коштів спеціального фонду за відповідною бюджетною програмою».

Попередня редакція цього пункту передбачала, що «державна підтримка розповсюдження національного фільму може здійснюватися шляхом надання суб’єкту продюсерської системи бюджетних коштів на тиражування фільму для демонстрування в Україні, дублювання, озвучення або субтитрування фільму іноземними мовами з метою просування на зарубіжні кіноринки» та встановлювала такі умови надання підтримки: «демонстрування фільму на території регіону України, що обслуговується дистриб’ютором. Переважне право на прем’єрний показ належить базовим кінотеатрам – центрам вітчизняного кіномистецтва та нових форм кінопоказу», а також – «обов’язковість звітності за показниками демонстрування фільму згідно з формою і в терміни, визначені Держкіно та Держкомстатом».

Запровадження державної підтримки просування фільму до глядача, передбачене запропонованою редакцією 10 пункту Положення, є найістотнішою новацією. Про неї йшлося в урядовому звіті про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році, який 1 лютого 2016 року було передано до Верховної Ради України.

«З метою забезпечення просування національних фільмів на вітчизняному та світовому кіноринку Урядом прийнято рішення, згідно з яким витрати, пов’язані із забезпеченням промоції національного фільму в післявиробничий період, можуть здійснюватися за державної фінансової підтримки», – записано в підрозділі, присвяченому діяльності уряду зі сприяння розвитку кіновиробництва.

Також у новій редакції Положення з тексту виключено 15 пункт, який встановлював, що «порядок використання і умови зберігання вихідних матеріалів і копій національних фільмів та кінолітопису визначаються Держкіно».

Сергій Васильєв