«Креативна Європа» на практиці. Стартуємо з Івано-Франківська
05.03.2016
Андрій Вітренко, заступник Міністра культури з питань європейської інтеграції, "Українська правда. Життя"
Україна завершила всі внутрішньодержавні процедури з підписання та ратифікації Угоди про участь України в програмі Євросоюзу "Креативна Європа".
Дано старт практичному втіленню переваг, які Угода надає для культурних інституцій, цілих індустрій та власне інтеграції української культури до культурного процесу Європи.
Приєднання до півторамільярдного фонду "Креативної Європи" – це великий професійний виклик для культурних менеджерів, експертів, митців та посадовців Міністерства культури, адже це лише другий прецедент участі України у великій програмі ЄС (з липня 2015 року Україна також долучена до програми "Горизонт-2020").
Завдання Міністерства культури – інституційно оформити доступ до нових можливостей та навчити ними користуватися. З часом інформаційно-навчальна місія здебільшого перейде до Національного бюро, а доступ до можливостей – у практичні навички представників культурних індустрій.
Цього року для кожного регіону відбудеться по одному тренінгу від експертів програми Східного партнерства "Культура і креативність", працівників бюро "Креативної Європи" інших країн та незалежних консультантів з креативних індустрій. Перший тренінг відбудеться вже цього місяця для західних областей – в Івано-Франківську.
Окрім внеску як спікери та співорганізатори, експерти "Культури і креативності" сприятимуть комунікації української професійної спільноти з колегами в Європі: буде відкрито доступ до списків контактів незалежних організацій, які працюють в галузі креативних індустрій; відбудеться навчальний тур для українських організацій для встановлення прямих зв’язків з професійними мережами і партнерськими організаціями.
Вже цього року Європейська Комісія планує виділити близько 50 млн євро за підпрограмою "Культура" у 2016 році. Тому раджу зацікавленим у коштах програми відвідати ці тренінги і взяти максимум знань про те, як подати заявку.
Національне бюро – суперечливий привілей
Перше завдання Міністерства культури у зв’язку з набуттям чинності Угоди – створити Національне бюро програми.
Цей допоміжний офіс одразу викликав великі суперечки у професійній спільноті, судячи з усього, через перебільшення його значення та "демонізацію" Міністерства культури, яке має повноваження і співпрацює з Єврокомісією у формуванні цієї структури.
"Європейська правда" вже надавала можливість спростувати основні міфи, в тому числі про роль Бюро. Проте я знову хочу наголосити на тому, що весь процес відбувається відповідно до європейських процедур.
Нагляд за діяльністю усіх бюро в країнах-учасницях здійснює Виконавча агенція Єврокомісії з питань освіти, культури та аудіовізуальних питань.
Ще у липні 2015 року ЄК поінформувала, що після набуття чинності Угоди Міністерство має офіційно повідомити про призначення координатора (координуючий орган із зазначенням його правового статусу та організаційної структури), який виконуватиме функції Бюро програми.
Після одержання листа Європейська Комісія уповноважить Виконавчу агенцію укласти Рамкову угоду про партнерство (Framework Partnership Agreement) з цією організацією терміном дії до 31 грудня 2017 року. До Рамкової угоди про партнерство керівник Бюро має додати План дій на весь період дії угоди (максимум 3 роки), а також детальний опис заходів першого року.
На основі Рамкової угоди про партнерство і Плану дій з її реалізації розробляється щорічна Окрема угода про партнерство (Specific Partnership Agreement), терміном дії з 1 січня до 31 грудня, і деталізований План дій, а також кошторис витрат за попередній період. Ми працюємо за цим алгоритмом.
Досвід інших країн
При обранні моделі Бюро ми постійно консультувалися з європейськими партнерами і аналізували досвід інших країн.
Одразу, щоб попередити критику, скажу: очільника Бюро обиратимуть на відкритому конкурсі із залученням Представництва ЄС в Україні, Британської Ради в Україні та програми "Культура і креативність" ініціативи ЄС "Східне партнерство".
Кандидатуру погоджуватиме Єврокомісія, як це робиться у більшості країн-учасниць.
Узагальнено, є два шляхи: або Міністерством культури оголошується тендер серед неурядових організацій або міністерства самі перебирають функції Бюро.
У першому випадку НДО в статусі Бюро "Креативної Європи" відповідальна за імплементацію програми, яку разом з планом дій та проектом бюджету погоджує з Мінкультури, звітує перед ним про свою діяльність та використання бюджетних коштів.
З другого боку, НДО укладає угоду з Виконавчою агенцією і також звітує перед нею та узгоджує планування і бюджет, організаційну структуру, надає підтвердження компетентності працівників та гарантії фінансової спроможності.
Так організовані Бюро у Франції, Угорщині, Португалії, Словаччині, Словенії, Ісландії, Кіпрі, Нідерландах. В Естонії цю модель дещо посилено роллю Міністерства культури – саме воно є координатором і є єдиним "контакт поінт" та головним аплікантом для Виконавчої агенції, але поточну роботу здійснює неурядова організація Loov Eesti та другий партнер – Кіноінститут.
В Литві координацією підпрограми "Культура" займається Литовський інститут культури – бюджетна установа при Міністерстві культури, керівник Бюро обраний на конкурсі та затверджений європейською стороною. Підпрограму "Медіа" координує інша бюджетна установа – Кіноцентр.
В Чехії Мінкультури номінувало Інститут театру та мистецтв, який структурно належить до чеського Мінкультури, для виконання функцій офісу підпрограми "Культура" та Національний кіноархів для виконання функцій офісу підпрограми "Медіа".
Мінімальні ресурси на роботу Національного бюро витратила Грузія, де у форматі деск-офісу працюють лише по одній особі – з Міністерства культури та охорони пам’ятників та Національного центру кінематографії Грузії, які були призначені в поточному порядку без конкурсів та тендерів.
Роботу Бюро вони ведуть як додаткову, але і раніше займалися підготовкою до "Креативної Європи" в своїх відомствах. Створене у лютому 2015 року, Бюро отримало 50 тис євро річного бюджету на 5 заходів.
У Молдові тимчасово функції Бюро виконуватиме Міністерство культури РМ. Бюджет Бюро у Молдові має складати до 40 тисяч євро на рік при рівній участі держави та Євросоюзу.
Фінансові обмеження
Україна приєдналася до програми за символічний внесок у 1 євро на 2016 рік, тому подати заявку на співфінансування Бюро коштом програми зараз ми не можемо.
Витрати на створення Бюро треба покрити самостійно, водночас у державному бюджеті ці кошти не передбачені, і Міністерство буде перенаправляти кошти з власного бюджету.
З наступних років, залежно від розміру внеску, Україна зможе претендувати на отримання ґранту на співфінансування Євросоюзом максимум половини витрат цього офісу (сума європейського ґранту не може перевищувати 2/1 від розміру внеску країни).
Максимальний розмір внеску, за орієнтовними розрахунками фінансового ґранту (формула визначена Єврокомісією в залежності від розміру ВВП країни, населення тощо) становить 63,392 тисяч євро, з них 46,223 тисяч євро – на офіс програми "Культура".
Після створення Бюро зможе скористатися іншими джерелами фінансування, в тому числі залучити внески третіх сторін.
Проаналізувавши наявні можливості, передовсім, фінансові, Міністерство культури вирішило заснувати Бюро в рамках Українського центру культурних досліджень (УЦКД).
Серед робочих версій були і координація роботи через профільний департамент Міністерства, і створення нового ДП чи залучення вже існуючого, і вибір неурядової організації або приватної компанії. Кожен варіант має різну пропорцію недоліків та переваг – і фінансових, і кадрових, і організаційних.
Поясню, чому не обрали останній: Міністерство культури не зможе фінансувати організацію, в якої немає рахунку в державному казначействі, для здійснення заходів. Щоб одержати такий рахунок, має бути здійснений аудит діяльності організації.
Для вибору такої організації також має бути оголошений тендер. Очевидно, цей випадок – свідчення розриву між українським та європейським законодавством, який обов’язково потрібно надолужувати, якщо ми і далі розвиватимемо проекти за спільним фінансуванням європейських фондів та державного бюджету.
Окрім того, принципова позиція – конкурс на посаду керівника – залишилася незмінною; так само весь штат буде формуватися на конкурсній основі за участю європейських партнерів як у доборі людей, так і в подальшому навчанні.
Власне, ідею підтримали в Британській Раді, "Культурі і креативності" та представництві ЄС. Ці інституції нададуть сприяння у проведенні відкритого конкурсу співробітників Бюро, організують навчальну поїздку для двох співробітників Бюро, забезпечать інформаційну підтримку його діяльності та нададуть сприяння у створенні інтернет-ресурсу.
Наше рішення про УЦКД має свої аргументи, в основному організаційні та фінансові – Центр може приймати кошти європейських ґрантів, проводити заходи за фінансової підтримки Мінкультури та залучати альтернативні джерела фінансування.
До переваг Центру як майбутнього офісу Бюро "Креативної Європи" треба зарахувати те, що Центр за своїм правовим статусом може укладати договори з Виконавчою агенцією, а також має приміщення, доступне для відвідувачів, та обладнаний офіс, що не вимагає додаткових витрат.
Міністерство ближчим часом оголосить про конкурс для охочих працювати в Бюро "Креативної Європи" в Києві. Для початку нового етапу залишилося не так багато часу.
Андрій Вітренко, "Українська правда. Життя", 2 березня 2016 року