f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Про кінематографічну складову цільової програми «Столична культура – 2018»

04.04.2016

4 квітня 2016 року, о 13:30 в Українському Кризовому Медіа-Центрі (вул. Хрещатик, 2) відбудеться круглий стіл «Столична Культура – 2018: стагнація чи модернізація?»

Група міських активістів культури пропонує зупинити прийняття Київрадою Комплексної міської цільової програми «Столична Культура – 2018», заплановане на 5 квітня. Попри те, що загальна вартість трирічної (з 2016-го по 2018 роки) програми для киян складатиме 3,6 млрд. гривень, її було розроблено непрозорим чином, без широкого залучення фахової спільноти, представників творчих і креативних індустрій, і безвідносно до актуальних європейських практик і принципів.

Одним із експертів, що гостро критикує чинний проект програми «Столична Культура – 2018», є член НСКУ Сергій Галетій – виконавчий продюсер, консультант у кіно-телевиробництві, експерт групи Культура – Реанімаційного Пакету Реформ, член Альянсу Культури.

«Програму розроблено на засадах «совкового» розуміння культурного процесу (із урахуванням корупційних інтересів), тому якщо вона буде в такому вигляді прийнята на три роки, буде втрачено реальні ресурси для впровадження очікуваних змін у галузі культури», – вважає він.

Проект Програми доступний за посиланням>>>.

Запропонована Програма «Столична Культура – 2018» містить кінематографічну складову. У ній згадано про Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» (с. 13) і діяльність столичних кінотеатрів – комунального підприємства «Київкінофільм», до складу якого входить 16 кінотеатрів (3 з них не ведуть діяльність з технічних причин), а також Державного комунального підприємства кінотеатр «Екран» і Комунального об’єднання «Київкіно» (с. 15), одначе єдиною проблемою столичного кінообслуговування вказана «відсутність творчого та кадрового потенціалу» (с. 19).

Відтак, мета Програми визначена лише в розрізі діяльності кінотеатрів, що знаходяться у власності міста. «Основним завданням розвитку комунальної кіномережі є модернізація обладнання кінотеатрів з одночасним переформатуванням самої концепції кінотеатру як культурного центру», – йдеться в Програмі (с. 27).

Її пріоритетні кінозавдання такі:

1) Забезпечення присутності українського фільму на національному екранному просторі; сприяння співробітництву у галузі кінематографії; забезпечення формування репертуару фільмів, які відповідають вимогам українського суспільства.

2) Проведення будівельних та реставраційних робіт у кінотеатрах комунальної власності, поетапна модернізація кінотеатрів шляхом оснащення їх новим кінотехнологічним та звукотехнічним обладнанням.

3) Проведення благодійних заходів та акцій для дітей-сиріт, вихованців шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів, учнів молодших та старших класів загальноосвітніх шкіл. Забезпечення кінопоказу за єдиним квитком.

4) Сприяння проведенню міжнародних кінофестивалів, організація ретроспективних кінопоказів, прем’єр нових фільмів вітчизняного виробництва.

Програмою передбачено:

1) завершення процесу реорганізації комунальних кінотеатрів столиці шляхом приєднання їх до КП «Київкінофільм»;

2) проведення кінозаходів з патріотичного виховання молоді, всебічне подолання негативних тенденцій (алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія) шляхом привернення уваги молоді до кіномистецького життя столиці;

3) проведення спільних кінозаходів з іноземними інституціями;

4) збереження мережі дитячих спеціалізованих кінотеатрів комунальної власності міста для продовження ідеї проведення благодійних заходів та різноманітних акцій для дітей-сиріт, шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів та дітей загальноосвітніх навчальних закладів. Також, з метою духовного виховання підростаючого покоління, проведення в ДСК кіноуроків на допомогу шкільним навчальним програмам.

Коментар Сергія Галетія: «Виникає питання: «А що дала попередня Програма?» Ми ж бачимо, як стоять зруйновані будівлі… І що з просуванням кіномистецтва? Що з роботою із глядачем?»

Не викликають високого оптимізму і очікувані результати від реалізації пропонованої Програми «Столична Культура – 2018» у 14 комунальних кінотеатрах: зростання з 2016-го по 2018 рік кількості сеансів з 36,8 тис. до 38,2 тис., кількості глядачів – з 1 млн. 270,5 тис. до 1 млн. 321,4 тис., власних надходжень – з 3 млн. 400 тис. гривень до 3 млн. 600 тис. гривень (с. 35). «Це дуже смішна динаміка. І взагалі, смішний результат стратегічної мети для столиці», – зазначає Сергій Галетій.

Фінансування кінематографа у столиці планують здійснювати за напрямками сприяння проведенню міжнародних кінофестивалів (с. 50) та підтримки діяльності кінотеатрів (с. 59–63).

Програмою пропонується виділяти Київському МКФ «Молодість» і МКФ для дітей та юнацтва «Золоте курча» щорічно з бюджету міста 300 тисяч гривень на їхнє проведення. Як саме розподіляти суму між фестивалями – не уточнено. При тому ці невеликі кошти індексувати жодним чином не планують, що є доволі недалекоглядним в умовах української інфляції. Нагадаємо, що саме через недостатність фінансування «Молодості» з міського бюджету його керівництво восени 2015 року почало говорити про розгляд варіантів із переїздом міжнародного фестивалю до іншого – більш фінансово привітного – міста.

Натомість фінансування кінотеатрів (кінообслуговування) має відбуватися передусім власним коштом – з доходів від поточної діяльності. Із загальної суми 10 млн. 800 тис. гривень за кінотеатральним напрямком з бюджету виділити передбачено лише 300 тис. гривень. У 2016 році ці кошти повинні спрямувати на «опрацювання питання» про перейменування кінотеатрів, що входять до структури КП «Київкінофільм»: кінотеатру «Ленінград» у кінотеатр «Ім. О. П. Довженка», кінотеатру «Ім. Чапаєва» у кінотеатр «Ліра», кінотеатру «Росія» у кінотеатр «Лісовий».

Інакше кажучи, про поліпшення стану кінообслуговування мови не йде, а змін і відновлення кіномережі не відбудеться, робить висновок Сергій Галетій. Якщо ж порівняти витрати столичного бюджету на підтримку кіно, передбачені трирічною програмою (1 млн. 200 тис. гривень), із загальним обсягом бюджетного фінансування програми «Столична Культура – 2018» (3 млрд. 70 млн. 326,79 тис. гривень), то вони складуть всього 0,004% (!!!) від цієї суми.

Вочевидь, докладний аналіз Програми «Столична Культура – 2018» за іншими мистецькими напрямками може дати не менш суперечливі результати.

Як зазначає Сергій Галетій, приймати таку Програму не слід. Її потрібно доробляти на принципово інших засадах. А забезпечити оперативну фінансову підтримку столичної галузі культури можна, прийнявши проміжну Програму – лише на 2016 рік, вже нині виправивши у ній деякі позиції, наприклад, щодо фінансування Київського МКФ «Молодість».

Сергій Васильєв