f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Порошенко у День театру відзначив українських митців

27.03.2019

Президент України Петро Порошенко сьогодні, у Міжнародний день театру, підписав указ про відзначення митців державними нагородами та почесними званнями. За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність президент постановив: присвоїти звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ» Левченку Олексію Олексійовичу — художникові-постановнику державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», м.Київ

Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/news/poroshenko-u-den-teatru-vidznachiv-ukrajinskih-mitciv--580623.html

Національна спілка кінематографістів України поздоровляє товариша по кіномистецтву, щирого і надійного друга, видатного художника - кінематографіста Олексія Левченка. Бажаємо міцного здоров'я та творчих злетів!

Стелла Кломінська, кінокритик

Видатний українських художник кіно, унікальний майстер просторового бачення, поет, романтик, філософ, естет і чародій Олексій Левченко...

Пам"ятаю, як у 1979 році ми вперше побачили на екрані його роботи як живописця. Це було у фільмі Михайла Бєликова "Прихована робота", де одна з героїнь картини - молода художниця, робила замальовки і ескізи на будівельному майданчику, навколо якого розгорталися події повісті Гарія Немченка. На екрані час від часу виникали ніби-то її картини... Пригадую, що враження від них було просто приголомшливе... Всі запитували: - А чиї це картини? -Що це за художник?. Це було щось незвичне, нетрадиційне, нетипове... Те, що дивувало і зачаровувало...

Роль молодої художниці виконувала наша однокурсниця, красуня Ніна Івашова (студентка кінознавчого ф-ту) . Від неї ми і дізналися його ім`я - Льоша Левченко - молодий, талановитий вчитель малювання, якого ніби-то притягли у кіно тоді ще молоді режисери Міша Бєликов і Вячек Кериштофович... Не знаю, що тут правда, а що вигадка, але з того часу українське і не лише українське кіно, придбало яскравого митця, художника-постановника, який своїм талантом збагатив палітру засобів виразності екранного мистецтва. Довгих і плідних років життя, ТОБІ - дорогий наш Олексіє! Живи, створюй, захоплюй і дивуй ще багато, багато років! ***

Олексій Олексійович Левченко народився 18 липня 1948 року у місті Каховка, Херсонської області (Українська РСР) — радянський, український художник кіно, кінорежисер, сценарист. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986). Народився в родині службовця.

Закінчив Київський художній інститут (1972).

Працював учителем малювання в школі.

З 1978 р. — художник-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка. Працював у фільмах Михайла Бєликова, Віктора Греся, Олександра Ітигілова, Микити Михалкова, Романа Балаяна, В'ячеслава Криштофовича, Миколи Мащенка, Володимира Попкова, Анатолія Матешка, Олеся Янчука... Член Національної спілки кінематографістів України. Фільмографія: Художник-постановник: «Своє щастя» (1979, т/ф; Спеціальний приз Всесоюзного фестивалю телефільмів. Баку, 1979) «Чорна курка, або Підземні жителі» (1980, Золотий приз і приз XII Міжнародного кінофестивалю, Москва, 1981; Спеціальний приз журі Міжнародного кінофестивалю дитячих фільмів, Джифоні, Італія, 1981; Перший приз XIV Всесоюзного кінофестивалю, диплом II Всесоюзного тижня-огляду робіт молодих кінематографістів, Мінськ, 1981) «Будемо чекати, повертайся!» (1981) «Ніч коротка» (1981. Перший приз XV Всесоюзного кінофестивалю, Таллінн, 1982; Великий приз Міжнародного кінофестивалю, Мангейм, ФРН, 1982) «Карастоянови» (1982, Т/ф, 3 с, українсько-болгарське виробництво) «Паризька драма» (1983) «Які ж ми були молоді» (1984) «Володя великий, Володя маленький» (1985) «Бережи мене, мій талісмане» (1986) «Самітня жінка бажає познайомитись» (1986) «Смиренне кладовище» (1988) «Ха-бі-аси» (1990) «Це ми, господи!..» (1990) «Урга — територія кохання» (1991) «Єлісейські поля» (1993) «Два місяці, три сонця» (1998) «Схід-Захід» (1999) «День народження Буржуя» (1999) «Після війни» (2000) «Слід перевертня» (2001, серіал) «Критичний стан» (2002) «Бункер, або Вчені під землею» (2002) «Червоні перли кохання» (2007) «Гитлер капут!» (2008) «Полювання на Вервольфа» (2009) «Не скажу» (2010) «Гайдамака» (2011) «Лють» (2011, телесеріал) «Таємний щоденник Симона Петлюри» (2018) «На краю безодні» (2018, у виробництві) Автор сценарію і режисер-постановник: «Луна» (1990) «Українці, ми врятовані» (1992) «Єлісейські поля» (1993)

Будинок кіно На його чотирьох поверхах розташувалися три кінозали:

Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно – ідеальні місця для проведення банкетів, фуршетів, приймань.

Київ, Будинок кіно, оренда