"НЕМАЄ ЖОДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ЯКА Б НАРОДИЛАСЬ І РОЗВИНУЛАСЬ БЕЗ ПОЛІТИЧНОЇ САМОСТІЙНОСТІ..."
08.05.2021
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Через місяць опісля 9 травня, 5 червня 1945-го, ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО виписує у своєму Щоденнику от сі слова із книги Николая Данилевського "Россия и Европа" (1869), винесені мною в титул. Зрозуміло, чому - при завершенні війни розтанули останні ілюзії (упродовж війни вони виникали, і неодноразово) щодо якихось ліберальних "послаблєній" - і у сфері прав людини, і свободи творчості, і надання радянським республікам більшого суверенітету.
Ага, шшас, сказав товаріщ Сталін. Чим ближче до фіналу війни, тим жорсткіше затискалися гайки. Довженко відчув це повною мірою, в історії з кіноповістю "Україна в огні". А її ж підтримували, - сам Нікіта Хрущов сотоваріщі. Аж поки вождь і навчитель не повернув до тями, прямо звинувативши режисера в українському націоналізмі.
Отож Довженко і виписує із Данилевського (1822-1885) от сі рядки, сутність яких не варто забувати, ні на мить, і сьогодні: "Нет ни одной цивилизации, которая бы зародилась и развилась бы без политической самостоятельности. Та же причина, которая препятствует развитию личностей в состоянии рабства, препятствует и развитию народностей в состоянии политической зависимости, т.к. в обоих случаях индивидуальность, имеющая свои самостоятельные цели, обращается в служебное орудие, в средство для достижения чужих целей" (О.Д. Щоденникові записи, Харків, 2013, 339-40).
У червні 1945-го Довженко добре розумів те, що й досі не розуміє чимало українців: у Другій світовій війні Україна була усього лишень "орудієм" для досягнення чужинської мети. Стан, до якого вже інший кремльовський владика прагне повернути нас знову.
Фото: На війні. О.Довженко з бійцями.