"НІХТО ТЕБЕ З НЕДОЛІ НЕ ВРЯТУЄ..." ВАСИЛЬ СТУС (1938-1985)
06.04.2022
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
"НІХТО ТЕБЕ З НЕДОЛІ НЕ ВРЯТУЄ..." ВАСИЛЬ СТУС (1938-1985) - ім'я, що не потребує представлень. Особистість надзвичайно цілісна, його слово і його вчинки зроблені з одного матеріалу. У вірші "Еволюція поета" Стус, напевно що маючи на увазі Павла Тичину, але ж не тільки, писав: "Геніальний поет роздвоївся (на себе і страх!). Півпоета роздвоїлося (на чвертьпоета і страх)... " і т.д. Почнеш отак ділитися-поділятися - і все, немає поета.
А Василь Стус був, і матеріалом, з якого ліпив себе, ділився з цілою Україною. І тому Україна і українці сьогодні дивують увесь світ. Читаймо вірші Стуса, і вивчаймо його долю. В якій стільки терпіння, терпцю - будівельного, креативного, такого, що надихає...
Далі:
https://www.facebook.com/sergiy.trymbach
Василь Стус як європеєць
Направду, це видається дивним. Навіть незбагненним. Хлопець, у якого батьки були «далекими від Європи», походили з Поділля, що було глухою провінцією Російської імперії, а потім такою ж провінцією імперії Радянської; хлопець, який зростав у степовому Донбасі, що колись був землею кочівників, а в другій половині ХІХ ст., завдячуючи ініціативі Нестора Кукольника, почав перетворюватися в регіон дикої індустріалізації; хлопець, який ніколи за свого життя не бував у справжній Європі, став справжнім європейцем. Європейськість Василя Стуса видається якоюсь містикою. Він пише вірші, котрі погано вписуються в контекст поезії української, проте добре вписуються в контекст поезії німецької. Може, це непатріотично, але Стусові ближчим був Гете, ніж Шевченко. Візьмемо хоча б такий його вірш:
Далі: