Згадуємо кінорежисера Василя ІЛЛЯШЕНКА
08.04.2022
Стелла Кломінська
НСКУ, кінознавиця, редакторка, хронологиня
Митець, який мав свою неповторну українську мелодію в душі... Ілляшенко Василь Васильович (1935—2014) — український кінорежисер, сценарист, письменник. Заслужений працівник культури УРСР (1985)[1]. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Народився 5 квітня 1935 року в селі Чехівка (на той час Полтавської обл. УРСР) у селянській родині.
У 1956—1958 роках навчався в Київському технікумі культосвітпрацівників. Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1965, майстерня С. Герасимова).
Лауреат премії Спілки кінематографістів України (1981) за книгу «Кінорежисура» (у співавт. з Т. Левчуком). Автор книг з питань історії й теорії кінематографа: «Этюды о кино» (1998), «Етюди про кіно» (1999), «Книга режисури» (2002), «Історія українського кіномистецтва» (2004), «Теорія смислів світового кіно» (2008, у 5-ти книгах).
Автор роману «По білому світі» (2001), поетичних збірок «Високосне літо зозулі» (1992), «Гірка книга» (1998), «Хресна книга» (2000), «Блаженний на святі життя» (2003), «Сльози сонця» (2005), «На пагорбах» (2010)[2].
Викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Був членом Національної спілки кінематографістів України.
Помер 29 листопада 2014 року в Києві.
Фільмографія
Далі: