f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Кіно з вулиці: українська документалістика про міста

22.06.2015

12 червня в кінотеатрі «Київ» відбувся показ переможців та фіналістів конкурсу My Street Films Ukraine – показ нових українських документальних короткометражних стрічок, присвячених містам.

Катерина Лебедєва, КіноУкраїни

Проект My Street Films Ukraine було ініційовано Міжнародним фестивалем кіно та урбаністики «86». Хто завгодно міг взяти участь у конкурсі, який і відбувся під час проведення цього фестивалю у місті Славутич на початку травня.

Всього фільмів було відібрано 12, київським глядачам презентували 7 найкращих з них. Під час конкурсу оцінювало роботи українських документалістів-початківців авторитетне журі: воно складалося з американського режисера Чада Ґрасіа, чия стрічка «Російський дятел» була визнана кращою документальною роботою (в міжнародному конкурсі. – НСКУ) на цьогорічному Санденсі, сценаристка і режисерка Жанна Озірна, британський антрополог, кінорежисер Майкл Стюарт. Останній і заснував проект My Street Films, а також фестиваль документального кіно Open City Doc Fest, на який в найближчі дні поїдуть переможці My Street Films Ukraine.

Яке ж враження викликають короткометражки українських режисерів? Однозначно, позитивне. Присвячені різноманітним урбаністичним явищам, вони вже фактом самого свого існування мають інформаційно-історичну цінність. Так, «Колишні» режисерів Олени Москальчук, Дмитра Бурка присвячено добре знайомому усім киянам букіністичному ринку на Петрівці та його колоритним продавцям; «Серед хат» режисерки Оксани Носач – сільському ареалу посеред новобудов на Червонозоряному проспекті у Києві; «Я на дитмайдачнику» режисера Поля Гранека розповідає про штучний острів посеред столиці – Русанівку. Отже, три стрічки з семи – про Київ, який зараз так швидко змінюється та активно розвивається…

«На сході» режисера Петра Армяновського досліджує сучасний Краматорськ та його мешканців, викликає цікавість не так урбаністичною тематикою, як політичною: незважаючи на невдоволення чиновників, місцеві ентузіасти малюють на головній площі міста жовто-блакитний тризуб та вигукують «Україна понад усе». Виглядає це дуже зворушливо, особливо зважаючи на географічне положення Краматорська.

Більшість фільмів конкурсу My Street Films Ukraine-2015 побудовано за принципом інтерв’ювання різноманітних персонажів, більшу частину яких можна зарахувати до категорії «фріки». Або просто – оригінали. Чи маргінали. Так, саме з такими мешканцями ми знайомимося у стрічці «Бережани, Бирижини» режисера Василя Павука зі львівського міста Бережани, відомого своїми архітектурними пам’ятками.

Найдивніший фільм у програмі – бо швидше ігровий, аніж документальний – «Занурення» херсонського режисера Олександра Зирянова. Тут теж багато дивних героїв: скажімо, деякі з них рибалять на… павуків.

Журі ж найбільше вподобало стрічку «Мій Кристал» режисерки Оксани Казьміної. Дія 15-хвилинного ностальгічного фільму відбувається у Новояворівську, Кривому Розі, Дніпропетровську, Києві, а також у потязі. Демонстрація індустріальних об`єктів чергується з мелодраматичними моментами та архівними кадрами…

My Street Films Ukraine – це не тільки мистецтво, але й можливість здійснити мандрівку Україною. Поява вітчизняного незалежного кіно викликає оптимізм. І, хоч самі режисери цих стрічок радіють вже з того, що їхні фільми показали на великому екрані кінотеатру в центрі столиці (і дехто навіть купив на цей показ квитки вартістю 70 гривень), треба прагнути більшого. Жодного з цих фільмів немає на «ютьюбі» – а саме Інтернет міг би посприяти не тільки популяризації українського кіно, а й самим його авторам допомогти знайти фінансування на наступні роботи.

Катерина Лебедєва, КіноУкраїни, 13 червня 2015 року

25-26 травня, субота-неділя, Синій зал ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ «ЗОЛОТЕ КУРЧА»

24 травня, п’ятниця, Синій зал НОСТАЛЬГІЧНІ ПОРТРЕТИ НЕЗАБУТНІХ

23 травня, четвер, Синій зал Прем’єрний показ короткометражного фільму "КОЛІР ФАСАДУ: СИНІЙ"