Арт-причал – новий креативний кінопростір
18.09.2015
У Києві з величезним успіхом відбувся Х Міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM.
Ольга Стельмашевська, «День»
Аншлаги, величезний інтерес до всіх програм фестивалю, прекрасний технічний та артистичний рівень організації, купа нових імен, знайомств, відкриттів, перемог, досвід, живі емоції, дуже багато різної, ретельно та з любов'ю підібраної анімації. Ось результат чотирьох натхнених початком київської осені днів, проведених у досить креативному просторі на березі Дніпра — Арт-причалі.
До Києва фестиваль переїхав торік (раніше «мешкав» у Москві. В Росії змінилося законодавство щодо роботи некомерційних фондів з-за кордону. Тож, засновник «Лінолеуму» — російський бізнесмен, який працює в Німеччині, Михайло Царьов — став іноземним агентом на своїй Батьківщині)...
— Упіймав себе на думці, що займаюся самоцензурою, відбираючи роботи для фестивалю. Ніхто напряму нам нічого не забороняв. Але розумію, що якісь національні провокації в анімаційних фільмах, сцени насилля можуть викликати безліч непотрібних перевірок і запитань у влади. Через таке відчуття задухи в Москві перестав отримувати задоволення від фестивалю. Закрив би його, але після Майдану друзі порадили перевезти «Лінолеум» до Києва, — каже Михайло Царьов. — Мені здається, українцям цей фестиваль потрібніший зараз. Можемо показати, що країна не живе лише війною...
Тема цьогорічного форуму — «Хмарина пилу» — одночасно апелювала до українських суспільних зрушень та до світових технологічних трендів: після глобальних змін в Україні у повітря ніби здійнялася ціла хмарина пилу, котра заважає побачити реальний стан речей довкола. Цю хмарину може віднести вітром або ж пил просто осяде. З іншого боку, хмарина (CLOUD) може приховувати в собі й зберігати безліч інформації з різних куточків світу.
І хоча фестиваль називався концептуально «Хмарина пилу», він здійняв цілу бурю! Резонанс величезний, київська публіка фестиваль прийняла та сприйняла. LINOLEUM дуже «личить» Києву. Він дуже подібний за «характером» до київської публіки. Він дуже інтелігентний й водночас сучасний, актуальний, живий, такий, що навіть усередині себе постійно змінюється, немов жива, «ручна» анімаційна картинка.
У рамках форуму представили різні жанрові й тематичні «хмарини-програми»: сучасна анімація в музиці, анімація в рекламі, анімація 18+, експериментальна анімація, колекція найкращих робіт за всю історію фестивалю — Best of 10 years Linoleum, програма Best of Animate Cologne від CologneOFF із німецького Кельна і, звісно, покази робіт переможців і конкурсантів. Отже, крім емоційних вражень, у фестивалю були й чисто практичні результати. Журі LINOLEUMу на чолі з патріархом української анімації Давидом Черкаським майже одностайно розподілило призові місця.
У номінації «Кращий український анімаційний фільм» приз у розмірі 1 000 USD за стрічку «Дівчинка з риб’ячим хвостом» отримав режисер Сергій Мельниченко. Стрічку знято у техніці стерео 3D (вперше в українській анімації, до речі) з бюджетом 1 584 561 грн., 100% державного фінансування. «Гран-прі LINOLEUM 2015» та приз у розмірі 4 000 USD за фільм «Ми не можемо жити без космосу» (Росія) отримав режисер Костянтин Бронзит. Київська нагорода стала в один ряд із перемогою Бронзита в найбільшому в Європі Міжнародному анімаційному фестивалі у французькому місті Ансі та Гран-прі в Загребі.
«Грант від Фонду Михайла Царьова» для підтримки дитячої української анімації в розмірі 5 000 грн. здобула навчально-виробнича студія «Червоний собака», керівники — Олена Голубєва і Сергій Мельниченко. «Спеціальна згадка Журі» дісталася «Джи — нестандартна смерть» Дмитра Волошина (Молдова).
Спеціальними сертифікатами журі у складі: Wilfried Agricola de Cologne з Німеччини (директора & куратора artvideo KOELN international), спеціального гостя Мотомічі Накамура з Японії, Влада Троїцького, Олександра Соловйова, Лілії Млинарич, Єгора Олесова, Володимира Ликова, Михайла Царьова та Романа Балаяна відзначило Даніеля Сальжіка (Хорватія, фільм «Прозора людина») за постановку і оригінальне розкриття теми; Марину Карпову (Росія, фільм «Корівка») за кращий анімаційний фільм для дітей; Симону Медар і Фредеріка Ено (фільм «То вгору то вниз») за оригінальне розкриття теми; Бориса Бубнова (Україна, фільм «Коко-Коlа завжди») за художнє рішення й оригінальну анімацію; 20 аніматорів із дев’яти країн, фільм «Сови ніжні» за колективне співробітництво у створенні кліпу. Загалом у конкурсну програму потрапило 50 фільмів, які обрали з понад 120, надісланих аніматорами з 30 країн світу.
Головною ж зіркою LINOLEUM-2015 став анімаційний самурай — світова зірка VJ Мотомічі Накамура зі своїми арт-перформансами. Людина світу, останні чотири роки він живе в Еквадорі. Працюючи в анімації, відео-інсталяції, цифровій графіці, віджеїнгу, Мотомічі сповідує абсолютний мінімалізм у роботі з кольором і графічними елементами, а також звертається до базових людських емоцій і страхів. Цифровий художник-аніматор працював у багатьох країнах практично у всіх галузях цифрового медіа. Його анімація та графіка в основному базується на трикольоровій панелі — чорний, червоний і білий кольори, — що само по собі вже є гіперпрофесіоналізмом, що підвладний лише острів’янам висхідного сонця. У Києві він показав чудовий маппінг під новозбудованим Гаванським мостом, зізнавшись, що таке в його творчості сталося вперше, провів із шаленим успіхом майстер-клас і влаштував ультрамодну вечірку з віджеїнгом, діджеїнгом, танцями й емоціями, що зашкалювали. У підсумку: глядач ходив за ним увесь фест «хвостиком», а Мотомічі закохався в киян.
Креативний продюсер фестивалю El-Кравчук, який вперше спробував себе у новому амплуа, чекав на ексклюзивну аудиторію — художників, рекламістів, просто прогресивних і допитливих людей. Сподівання арт-директора справдилися, а його нестандартний івент-погляд, увага до дрібниціь у створенні атмосфери та візуальна культура зробили LINOLEUM справді культовим.
Ольга Стельмашевська, «День», 16 вересня 2015 року, №167