f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

5 міфів про участь України у програмі ЄС «Креативна Європа»

26.11.2015

Андрій Вітренко, заступник міністра культури України з євроінтеграції, «Європейська правда»

19 листопада Україна підписала угоду про участь у програмі "Креативна Європа". Ми стали учасником підпрограми "Культура" та підпрограми "Медіа", насамперед – щодо організації та проведення навчальних заходів, ярмарок, фестивалів та заходів з розширення цільової аудиторії.

Вступ до "Креативної Європи" – пільговий. В 2016 році за своє членство ми заплатимо 1 євро. 

На подальші роки передбачається щорічний перегляд внеску України відповідно до досягнутих домовленостей та за методом розрахунку щорічного внеску для третіх країн.

Робота міністерства над проектом Угоди була під прицілом критики та інколи скептично оцінювалася з боку окремих структур громадянського суспільства. Ми відчували цей тиск. Але довели роботу до результативного фіналу.

Того ж дня, 19 листопада, ми провели інформаційний день для потенційних учасників програми – потрапити на захід за участю єврокомісара з питань освіти, культури, молоді та спорту Тібора Наврачіча міг, по суті, кожен бажаючий, а захід транслювався в інтернеті і навіть зараз можна переглянути його відеозапис.

Свого часу дефіцит знання був сприятливим ґрунтом для творення міфів про "Креативну Європу" та урядову політику щодо цієї угоди. В тому числі ці міфи походили від представників громадського сектора.

Тепер, коли документ офіційно підписано, варто спростувати хибні стереотипи, аби представники креативної спільноти могли якнайшвидше використати переваги програми. 

Міф 1. Перервність процесу і втрата часу  одна з основних ліній атак.

Великий єврооптимізм культурної спільноти, натхненний повідомленнями попереднього керівництва Міністерства культури про те, що ЄС вже давно погодився долучити Україну з пільговим внеском в 1 євро, не спирався на реальні обставини.

Домовленість про розмір внеску на перший рік членства не була достатньою умовою, аби проголошувати церемонію підписання.

Запропонований до підписання європейською стороною початковий текст Угоди багато в чому суперечив українському законодавству і не мав перспектив бути підписаним. Отже, нам довелося спільно з фахівцями Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів та інших органів влади протягом 10 місяців з грудня 2014 року шляхом консультацій, зустрічей та відеоконференцій в Києві та Брюсселі удосконалювати документ (колишні представники Міністерства культури, що за міністерства Євгена Нищука працювали над підготовкою угоди, зазначили, що роботу над нею було поновлено лише у квітні 2015 року. – НСКУ).

Але, наголошую, ми ніколи не давали нереалістичних обіцянок про час приєднання до програми і не перебільшували успіхів, яких досягали в ході переговорів. 

Міф 2. Українська культура нібито "отримає півтора мільярди євро".

Багато українських видань ще влітку поширили цю новину в такій інтерпретації. Дехто навіть написав провокативні заголовки, що гроші отримає Міністерство культури. Насправді бюджет програми "Креативна Європа" складає 1,46 млрд.євро, з них підпрограма "Культура" забирає лише 31%.

І це на 7 років і для всіх учасників.

Зараз у підпрограмі "Культура" – 39 країн (окрім членів ЄС, це Туреччина, країни Східного партнерства, Норвегія, Ісландія, Македонія, Албанія, Чорногорія, Сербія, Боснія і Герцеговина). 

56% складає програма "Медіа", де участь України обмежена через невідповідність до аудіовізуального законодавства ЄС.

Заявки на фінансування визначені у наступному обсязі – 200 тис. євро для проектів від трьох країн-учасниць; до 2 млн. євро – для проектів від 6 і більше країн-учасниць; 100 тис. євро – на проекти за напрямком "переклади"; 250 тис. євро – на проекти з підтримки професійних мереж, які складаються з 15 організацій з 10 країн.

Правила та умови, визначені для подання, оцінки і відбору заявок з України, є такими ж, як правила і умови, що застосовуються для країн-членів Європейського Союзу. Окремо треба згадати Додаток ІІ до Угоди, що встановлює правила фінансового аудиту використання грантових коштів, а також адміністративні заходи і штрафи за європейським законодавством. Аудит проводитимуть представники ЄК.

Передбачені й оперативні перевірки та інспекції Європейського офісу з протидії шахрайству спільно з українськими компетентними органами.

Це і є Європа – ефективність використання бюджету і контроль бюджетних коштів.

Міф 3. "Вирішальний вплив" Національного бюро.

Справді, угода зобов’язує Україну створити відповідні структури та механізми на національному рівні, зокрема, бюро програми "Креативна Європа", цитую, "відповідно до інструкцій, наданих Комісією". Буде укладено окрему рамкову угод з Виконавчою агенцією (EACEA).

У рік створення бюро його покладено на український бюджет. Далі підтримка коштом програми може скласти до 50% кошторису. 

Наголошу на тому, що бюро має консультативну та інформаційну функції.

Рішення щодо коштів та схвалення заявок ухвалює Брюссель.

Угодою передбачено, що Комісія напряму контактує з представниками сектора культури та креативності України. Відтак, вони можуть безпосередньо подавати до Комісії усю необхідну інформацію та документацію для участі в проектах.

Перший крок до цього – реєстрація на порталі учасників.

Всі аплікаційні процедури описані онлайн та доступні для прямої подачі від культурних інституцій та організацій з країн-учасниць. Так само оголошення для пропозицій та результати відбору, чинні та завершені проекти, історії успіху, критерії відбору – все викладено на сайті EACEA та власне програми.  

Міністерство культури уже заявило про відкритий конкурс на посаду директора бюро "Креативної Європи" (Creative Europe desk) та готовність беззастережно виконати стандарти комісії.

Як би критично не ставилися до таких заяв деякі представники культурного та експертного середовища, жодних перешкод для прямої комунікації та оцінювання заявок немає і бюро їх у жодному разі не створить. Відсутність корупції і дотримання процедур – це європейський принцип співпраці.

Міф 4. "Програна конкуренція" країнами Східного партнерства.

Під час інформаційного дня в Києві представники ЄК відзначили, що навіть країни новіших хвиль розширення ЄС спершу справді отримали меншу частку в проектах – але поступово збільшили присутність.

Італія має 92 проекти, в той час як Литва – 2.

Щоб рухатися до успіху крок за кроком, європейські партнери радять українським аплікатам просто приєднуватися до проектів, що вже працюють (їхній перелік є на сайті програми) в статусі партнерів – і згодом претендувати на те, аби самим ставати координаторами.

Потрібен досвід, але з нами готові цим досвідом ділитися.

Міф 5. Відкладені позитивні ефекти – безпідставне розчарування.

Справді, Угода набере чинності з моменту ратифікації у Верховній раді і буде застосовуватися з 1 січня 2016 року.

Проте, за досягнутими умовами, українські юридичні особи мають право брати участь у періодичних заходах, що починаються до набрання чинності цієї Угоди.

Фактично, двері до нових можливостей уже відкрито.

Важливі кроки у створенні підґрунтя для повноцінної інтеграції України у європейський культурний простір вже зроблено.

Андрій Вітренко, «Європейська правда», 24 листопада 2015 року

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ