Доля актора – у жіночих руках
28.11.2015
Олег Вергеліс, "Дзеркало тижня"
Пропозиція породжує попит. На українському кінотелеринку, який пожвавив останнім часом виробництво власного кінопродукту (у зв'язку з забороною продукції з РФ), помітний небувалий попит на вітчизняних акторів. Ті, хто роками сидів по залаштункових закутках чи виходив на сцену з тацею ("Їсти подано!"), тепер намагаються вийти на перший план, на головні ролі. Окремі претендують на статус "володаря дум" чи хоча б серіального фантома.
У зв'язку з цим та ж таки "пропозиція" породжує додатковий попит і утверджує соціально значимий статус такого роду людської діяльності, як "кастинг-директор" (у кіно- і телевиробництві).
Від пильного ока й чесного бажання кастинг-директора досить часто залежать долі та зарплатні наших різних артистів. Серед яких є і ляльки з театру "Карабаса-Барабаса", і справжні майстри своєї справи (інакше б їм не платили шалені гроші за один знімальний день). За деякими спостереженнями, у нинішній обоймі українських акторів, які активно обробляються (принаймні за ними серйозно спостерігають різні кастинг-директори), значиться близько 8 тис. творчих одиниць.
Цифра не велика, проте й не маленька, вона реальна. Якщо порівнювати з акторським ринком РФ, Німеччини чи США.
Сьогодні наші кастинг-директори переважно закидають ніжні щупальця в акторські засіки столичних театрів. І тільки-тільки вони стали підбиратися до золотих копалень театрів регіональних.
Власне, сам формат цієї профдіяльності — кастинг-директор — за колишніми радянськими нормативами, раніше називався простіше й скромніше: асистент по акторах. Всюдисущі асистенти невтомно досліджували вершини гірські та навіть дно морське — у пошуках дуже цікавих індивідуальностей.
Таким чином, у різний час знаходилися просто неповторні провінційні унікуми. Такі, як Андрій Болтнев, який переграв героїв і антигероїв у театральній провінції. Або чудовий унікум Володимир Толоконніков, виловлений асистентами з провінційних глибин, який згодом зіграв незабутнього Шарикова в "Собачому серці" Володимира Бортка.
Асистент по акторах — не тільки рядок у титрах (або професійна спрямованість). Кінознавці знають, що, наприклад, Ельдару Рязанову вгадати точних акторів завжди допомагала його друга дружина — Ніна Скуйбіна. Вона постійно вгадувала то з Валентиною Тализіною, що стала троякою в рязановській "Іронії долі", то з Алісою Фрейндліх, на яку майстер полював у Санкт-Петербурзі (тоді ще Ленінграді) багато років, доки нарешті не захопив "Службовим романом".
Історії успішних кастинг-директорів (вони ж асистенти по акторах) завжди сповнені цікавих фактів акторських відкриттів та несподіваних зустрічей.
Безліч таких історій розповіла б Інна Ізраїлівна Штеренгарц — знаменитий кастинг-директор, яка багато років працювала з Володимиром Хотиненком. Тільки для хотиненківської "Загибелі імперії" вона вивчала таланти й типажі 500 виконавців! І на київській кіностудії ім. Довженка, поки вона ще була студією, а не пусткою, свого часу теж трудилися чудові майстри своєї справи.
У сучасному прокатному кінопроцесі, правда, режисери більш трепетні до своїх "галатей", до тих, кого наміряються створювати. Наприклад, Мирослав Слабошпицький для "Племені" шукав акторські кандидатури спільно з дружиною. Не тільки тому, що нікому "не довіряє", а тому що своє око — алмаз.
Думаю, навіть без досвідченого кастинг-директора міг би обійтися й Олександр Ітигілов, який побудував для нового фільму "Казка старого мельника" справжню star-лінійку. Зібравши в цей дитячий фільм весь хіт-парад українського театру, кіно й телебачення: Ірма Вітовська, Володимир Горянський, Остап Ступка, Ада Роговцева та багато інших.
Кастинг-директор — у сучасному українському кінотелевиробництві — жіночий профіль. Саме в ніжних жіночих руках — долі багатьох акторів (талановитих і бездарних), які прагнуть вибитися в люди.
І їм є за що "битися" і за чим вибиватися. Якщо акторська зарплата в театрі — 2 тис. грн. (на місяць). І точно така сама цифра може бути тільки за один знімальний день.
В Україні впевнено й активно утверджують місію кастинг-директора прекрасні дами: Алла Самойленко, Олена Прилипко, Яна Бернадська, Юлія Носачкова, Вероніка Солнцева, Кристина Коршикова, Тіна Браганець...
Для успішного кастинг-директора важливі кілька визначальних рис. Угадати й роздивитися (потрібного актора, який, спалахнувши, не згасне). Бути компромісним і, коли треба, — безкомпромісним (із продюсером та режисером). Бути людиною, не тільки системною у виробництві, а й творчою, котра знає акторський ринок, дивиться прем'єри.
Одна з визначальних рис тут — творча і людська інтуїція. Вона й допомагає — вгадувати, розгадувати, кого треба запалювати.
Як правило, багато кастинг-директорів виходять із однієї шинелі — "кінознавство" або інше "знавство" (відповідно до спеціалізації в тих чи інших вишах).
Але на "знавстві" багато не заробиш. Та й кого і куди сьогодні "призначати" — у справжньому мистецтві? Тому доля й призначає багатьох — у кіно- телебізнес. І багато хто — саме там — знаходить себе.
Успішний кастинг-директор FILM.UA Group Олена Прилипко багато років працювала в Театрі драми та комедії. Закінчивши "знавство" в "Карпенка", вона дійшла до посади заступника директора лівобережного театру. Потім дружина Ахтема Сеїтаблаєва — Іванна Дядюра — захопила Олену роботою в серіалі "Серцю не накажеш". І душа знайшла своє покликання.
— Жіноча аудиторія повинна закохатися в героя на екрані, а чоловіча — закохатися в героїню. Чоловіків люблять бачити мужніми, а жінок — вродливими і зворушливими. Часто на головні ролі потрібні медійні особи, або, навпаки, канал просить, щоб це були нові обличчя. Усе залежить від конкретних вимог конкретного проекту, — розповідає Олена Прилипко (портал "Хочу").
У її практиці був випадок, коли хотіла вмовити зіграти важливу роль у фільмі "Діло було на Кубані" самого Богдана Ступку. Приходила до генія, обговорювали сценарій. Та, оскільки актор був зайнятий в іншому проекті, в "Кубані" з'явився чудовий Іван Краско. І — дуже точне влучення. Кастинг-директор не помилився.
Тим часом, на думку Олени Прилипко, бувають і принципові розбіжності з режисерами. Навіть із такими метрами, як Володимир Краснопольський. Кастинг-менеджер досі не згодна з постановником щодо кількох кандидатур для фільму "Будинок з ліліями". Хоча серіал давно на екранах. І зібрані ваговиті рейтинги.
Український кастинг-директор Яна Бернадська розповідає DT.UA:
— У серіальний кастинг важливо підібрати міцних професійних акторів, з якими, що називається, будеш "спокійно спати". Тобто, при серіальному виробітку в середньому 20-25 хвилин на зміну, потрібен актор технічний, з доброю пам'яттю, актор непитущий... У прокатному кіно, де виробіток менший і підготовчий період довший, у кастинг-директора є час і для роздумів, і для пошуків. Можна брати новачків та великих зірок, оскільки для цього передбачається і більше часу, і більше грошей...
— Які сьогодні головні "вакансії" у відділі українських акторських кадрів? Кого не вистачає, на кого дефіцит?
— Мабуть, головна вакансія нашого кіно — герой. Особливо 30-40-річний герой. Якщо з гострохарактерними типажами у нас справи кращі, то герой — це просто непритомний стан для будь-якого кастинг-директора! Пошук такого героя, а тим паче його відкриття для екрана — окремий серіал...
— А в чому причина? Невже земля українська більше не народжує справжніх героїв для серіалів?
— Мабуть, причина — у нашому театральному інституті. У відсутності хорошої школи й хороших педагогів (за поодинокими винятками). Педагоги в наших театральних вишах не розуміють, що актор театральний і кіноактор — усе-таки дві великі різниці. На кіноактора треба вчитися. Недарма в РФ існує ВДІК. А в нашому інституті ніхто не вчить молодь, "як" існувати в кадрі, "як" взаємодіяти з партнерами, "як" тримати великий план, врешті-решт...
Одне слово, якщо з "вищою акторською лігою" глядачі та кастинг-директори вже якось визначилися, то з пошуком нових, справжніх героїв, як з'ясувалося, — просто біда. Нагадаю, що до "вищої ліги" (з відповідними гонорарами) у нас входять: Станіслав Боклан (мабуть, одноособовий лідер за попитом і запитами), Ада Роговцева, Володимир Горянський, Олександр Кобзар, Дмитро Суржиков, Віктор Сарайкін, Ірма Вітовська, Леся Жураковська, Леся Самаєва, Ольга Сумська, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Остап Ступка...
Тим часом кастинг-директор Вероніка Солнцева, дівчина сувора, але справедлива, каже:
— Тільки за останній час в українському кіно та серіалах зіграли головні ролі й утвердилися талановиті актори: Ольга Гришина, Валерія Ходос, Андрій Фединчик, Марк Дробот. Почала активно зніматися Катерина Варченко (з Молодого театру): після прем'єр серіалів "Господиня" та "Не зарікайся" вона, не сумніваюся, буде новою зіркою. З молодого покоління вирізняються Оксана Жданова, Катерина Тишкевич, Тетяна Ляліна (правда, вона вже переїхала до Москви), Наталя Денисенко, Єлизавета Зайцева...
Утім, Вероніка теж нарікає, що є труднощі з пошуком того ж таки 30-40-річного справжнього героя:
— Можливо, проблема в тому, що українські актори тривалий час брали участь у кіно лише в невеликих епізодах?
Можливо.
Незмінно для багатьох кастинг-директорів поклади талантів у столиці — це Молодий театр, Театр на Подолі, Театр драми та комедії. Трохи суворіше ставляться до кадрів із "Національних".
Із тих справжніх героїв, які в нас для вас є, прекрасні дами (кастинг-директори) звертають увагу на деяких.
Наприклад, на В'ячеслава Довженка. Це актор Театру на Подолі. Навчався у Дніпропетровському театральному училищі, потім — у "Карпенка". Володіє певною харизмою, типаж "хлопець що треба". Його не випускають зі свого серіального полону Тетяна Гнєдаш і Дмитро Гольдман ("Клан ювелірів", "Не зарікайся", "Безсмертник").
Як до потенційного нового кіногероя радять придивитися до Тараса Цимбалюка. Молодий актор два роки тому закінчив "Карпенка", працював у ТЮГу. У його фільмографії — "Відділ 44", "Останній яничар".
Валентин Томусяк, який запам'ятався багатьом своїм Фігаро у спектаклі столичного ТЮГу, останнім часом — нарозхват. "Безсмертник", "Швидка допомога", "Казка старого мельника". Актор досить гнучкий. Здатний на драму і комедію.
Ще одна кандидатура в цьому відділі — Сергій Стрельников. Учень Миколи Рушковського. Активно знімається в Україні та РФ. Запам'ятався роллю хвацького комдива в серіалі "Пристрасті за Чапаєм". Зіграв коханця Катерини II — Григорія Орлова — в поп-серіалі. Сьогодні у виробництві одночасно кілька картин з його участю.
Кастинг-директора Інну Штеренгарц одного разу запитали: "А що необхідно актору для успішного проходження кастингу?" Вона відповіла: "Свобода і талант... Хоча точних відповідей немає".
Олег Вергеліс, "Дзеркало тижня", 13 листопада 2015 року, №43