f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Польський досвід для українських кінотеатрів: як об’єднуватися та зміцнювати галузь

03.01.2016

Менеджери українських кінотеатрів знову хочуть об’єднатися в асоціацію. Які аспекти роботи їм необхідно узгодити і чим їм може бути корисним польський досвід?

Олена Коркодим, «MediaSapiens»

Нещодавно в Києві відбувся «Зимовий кіноринок», на якому керівники українських кінотеатрів обговорили нагальні проблеми галузі та заявили про необхідність створення Асоціації, яка б підтримувала новостворені кінозаклади і взяла на себе вирішення галузевих проблем. Також вони послухали доповідь про польський досвід об’єднання кінотеатрів.

Підштовхнула менеджерів до наради перспектива введення оподаткування з продажу квитків на фільми в кінотеатри з 1 січня 2016 року і проблеми прокату українського кіно. У разі завершення податкових пільг квитки для глядачів можуть подорожчати на 20%, що, перш за все, вдарить по економіці кінотеатрів.

Під час дискусії було сформовано ініціативну групу для узгодження установчих документів. Записалися до її лав, як каже гендиректор ТОВ «Лінія кіно» Олександр Рудаков, добровольці та фахівці, яких висунула галузь.

Власний варіант статуту, регламентних норм, програми дій ініціативній групі передав гендиректор мережі «Мультиплекс» Антон Пугач, який до початку анексії Криму вже намагався запустити процес створення такої асоціації, але планам завадила війна.

Розпочати роботу Асоціація зможе, за оптимістичними прогнозами учасників дискусії, у квітні. Нині ж – час для дебатів.

Питання номер один – відсутність сформованої мети майбутньої асоціації. Як відзначає у коментарі MediaSapiens директор київського кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе, не визначившись із цілями, прибічники створення Асоціації не зможуть вести активну діяльність. Адже саме цілеспрямованість, на її думку, є рушійною силою для таких проектів, як благодійний фонд «Врятуймо разом» (оперативна робота з відновлення «Жовтня») чи ініціатива медіагруп і кінопродакшнів «Кінокраїна», чий законопроект здобув підтримку галузі і претендує на ухвалення Верховною Радою.

Питання номер два – фінансування. Якщо його основу складуть внески членів асоціації, то й представники кіномереж, і конкуруючих установ мають домовитися, щоб ці суми були або посильними для підприємств невеликого розмаху, або диференційованими.

Іще одна проблема – як склалося враження з дискусії, представники кінотеатрів схильні презентувати проблеми своїх кінотеатрів, аніж виступати з конкретними пропозиціями чи подавати такі профільним відомствам. Можливо, саме криза спонукатиме фахівців об’єднатися, вдатися до креативніших підходів активної роботи з глядачем.

А як у Польщі?

Польський досвід об’єднання кінозакладів представила директорка кінотеатру «Кіно Муза» (Kino Muza) в Познані Малґожата Куздра (на титульному фото). Пані Куздра є членом ради МАК – Мережі артхаусних кінотеатрів і локальною координаторкою проекту «Нові горизонти кіноосвіти». Кінотеатр «Кіно Муза» входить не лише до Мережі артхаусних кінотеатрів, а й до міжнародної організації Europa Cinemas, що надає грантову підтримку в рамках популяризації європейського кіно.

МАК – Мережа артхаусних кінотеатрів Польщі, до якої входить понад 200 закладів. Спочатку кінотеатри вступали до неї добровільно, а потім участь у цій мережі стала необхідною. Бо саме за умови входження до польської мережі кінотеатрів, а також до мережі артхаусних кінотеатрів Польський інститут надавав фінансову підтримку – 50% від вартості DCP-проекторів. Кінотеатри це зобов’язувало до підписання контрактів на 10 років та дотримання квоти показу польських фільмів. Втім, у рамках кіноклубів вони можуть демонструвати й інші стрічки.

Фінансують цю мережу Польський кіноінститут, Міністерство культури та Національний кіноархів. «Специфіка мережі в тому, що кінотеатри, які входять до неї, дуже різношерстні. Це 70 міських кінотеатрів, вузькоспеціалізованих на артхаусному кіно, та понад 140 локальних установ із розмаїтішим репертуаром», – каже Малґожата Куздра. – Обов’язковим для них є нормований відсоток показу артхаусного кіно та квоти на європейські фільми як для країни-члена ЄС.

Про фінансові надходження кінотеатри з MAK звітують на boxoffice.pl.

Найбільше пані Куздра зупинилася на фінансуванні Польського кіноінституту, представників якого назвала однодумцями учасників МАК: «І ми, і вони вважаємо, що наше майбутнє – за співпрацею і спільним промотуванням подій». Кошти від Польського інституту МАК розподіляє на три основні напрямки: освітній, події в кінотеатрах кіномережі та прокат артхаусного кіно.

 

При кінотеатрах часто діють кіношколи, викладачі яких формують план показів на рік. Для найменших глядачів передбачені майстеркласи, для старших – дискусії. Так, «Кіно Муза» підтримує програму «Горизонти кіноосвіти», щомісяця залучаючи 1600 школярів. Підтримує цей проект і Польський інститут, і Міністерство освіти. У першу чергу, це дає змогу формувати низькі ціни на сеанси, щоби квитки були доступними для студентів і школярів. «Ми на цьому стараємося не стільки заробити, скільки не втратити свою аудиторію. Адже віримо в певну місію – за 20 років мати покоління освічених глядачів», – каже Малґожата Куздра.

Щосуботи мешканці Познаня прямують до «Кіно Музи» цілими родинами: об 11-й тут розпочинаються кінопокази і майстер-класи. Загалом, у Польщі вважають, що кіноосвіта не завадить людям будь-якого віку. А найважче, ділиться директорка, залучити до кіноосвіти підлітків. Один з польських кінотеатрів навіть повністю доручив формування освітньої програми юнакам і дівчатам.

Для польських кінотеатрів притаманним є створення спільних кіноподій, що охоплюють по п’ять – десять закладів у різних містах. Це лекції, танцювальні чи вокальні номери, зустрічі із зірками. Такі заходи мають спонукати до перегляду кінофільмів саме в кінотеатрі.

Привертають увагу глядачів і екосеанси – з використанням велосипеда для вироблення енергії, що підживлює проектор.

А відомий туристам краківський кінотеатр «Кіно під баранами» проводить фестиваль німого кіно, демонструючи 15 таких фільмів на рік у супроводі спеціально створеної музики.

Також в арсеналі менеджерів кіноустанов – окремі події та акції для нішевих аудиторій. Так, у кількох кінотеатрах Познані пройшла акція «Вампіри у місті». Покази тематичних історій супроводжували розважальні заходи з костюмованими вампірами, факельними процесіями чи фотосесіями в домовинах. «Ми вдалися до такого промо, щоби показати, що вміємо розважатися, Адже зазвичай наші кінотеатри мають імідж претензійних установ, що показують серйозне кіно», – каже пані Куздра.

А в листопаді МАК улаштував Свято кіно – день спеціальної ціни на квитки (11 злотих). Подію було організовано двома багатозальними кінотеатрами в Польщі за підтримки Польського кіноінституту. Головною умовою для отримання коштів було долучити до великих гравців і незалежні артхаусні кінотеатри. «Важливий підсумок – подія триватиме і наступного року, що означає спільні проекти незалежних кінотеатрів з великими за фінансової підтримки Польського кіноінституту», – коментує пані Куздра.

Програми лояльності в Польщі практикують всі кінотаеатри. Наприклад, глядачі мають можливість придбати за 50 злотих спеціальну картку і протягом року отримувати знижки на квитки. Є флаєри, які допомагають вести облік відвідувачів кінотеатру – для найактивніших з них передбачені заохочення. Зараз МАК працює над створенням єдиної картки для кінотеатрів мережі в усій країні.

Польський кіноінститут має премію, якою відзначає кінотеатри за найкраще промотування національного кіно.

Цікаво, що крім кінодіяльності МАК відомий юридичним консалтингом. «Ми прийшли до цього напрямку, коли зрозуміли що охоплюємо 20% польського кіноринку, – говорить пані Куздра. – Ця юридична компанія займається справами кінотеатрів і домовляється про юридичні умови з дистрибуторами. Також веде колективне управління правом та суміжними правами, опікується внесенням коментарів та правок до чинних програм Польського кіноінституту, поширенням інформації щодо польських та європейських грантів».

Польський досвід на український ґрунт?

Як акцентує Людимила Горделадзе, «Кіно Муза» – із числа тих кінотеатрів, яким дійсно складно виживати з огляду на невеликий зал (120 місць) і той фактор, що глядач усе частіше отримує легальний доступ до артхаусних фільмів в інтернеті. Не останню роль у фінансовій моделі «Кіно Музи», як і європейських кінотеатрів, відведено державній підтримці, грантам та власній вдалій роботі з аудиторією.

Олександр Рудаков у коментарі MediaSapiens нагадує, що в Україні, на відміну від Польщі, інші ринкові умови. Наприклад, затратний процес переходу кінотеатрів на цифрове обладнання відбувся без підтримки держави, хоча в Європі така практика є. Щодо репертуарної політики, підмічає керівник «Лінії кіно», у Польщі артхаусні кінотеатри відійшли від класичної моделі стали «поєднанням будинків культури та клубів за інтересами». Пан Рудаков не впевнений, що така модель спрацює в Україні, особливо у великих містах.

З іншого боку, в Києві вже є щонайменше два кінотеатри, що займаються активною просвітницькою діяльністю. Це модернізований репертуарно (але не технічно) кінотеатр українського фільму «Ліра», кінотеатр «Київ», що став майданчиком для кінофестивалів, а також «Жовтень», репертуар якого орієнтований на інтелектуальну аудиторію.

Олена Коркодим, «MediaSapiens», 24 грудня 2015 року

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ

10 грудня, вівторок, Червоний зал ДО ДНЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ Посольство Аргентини в Україні представляє Художній фільм «ПІДПІЛЬНЕ ДИТИНСТВО»