f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Про круглий стіл «Мистецька освіта: виклики та перспективи»

04.01.2016

28 грудня 2015 року в «Укрінформі» відбувся круглий стіл «Мистецька освіта: виклики та перспективи».

Захід було організовано Комісією з питань культури, мистецтв та галузевої освіти Громадської ради при Міністерстві культури України і громадською організацією «Арт-Креатив».

У круглому столі взяли участь:

  • Максим Стріха, заступник Міністра освіти і науки України;
  • Олена Стебельська, голова Комісії з питань культури, мистецтв та галузевої освіти Громадської ради при Міністерстві культури України, голова ГО «Арт-Креатив», завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Київського університету ринкових відносин, кандидат мистецтвознавства;
  • Андрій Бондаренко, заступник голови Комісії з питань культури, мистецтв та галузевої освіти Громадської ради при Міністерстві культури України;
  • Олександр Шаліт, директор Київської ДМШ №35, голова Президії Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання, заслужений працівник культури України, позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, голова секції позашкільної освіти Координаційної ради Національної академії мистецтв України, викладач Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв;
  • Світлана Садовенко, завідувач кафедри академічного та естрадного вокалу Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, заслужений діяч естрадного мистецтва України, кандидат педагогічних наук, доцент;
  • Ольга Бенч, генеральний консул України в Пряшеві (Словаччина), кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, народна артистка України;
  • Олександр Хльобас, головний спеціаліст відділу навчальних закладів та науки Департаменту мистецтва та навчальних закладів Міністерства культури України;
  • Кирило Стеценко, заслужений артист України, доцент, завідувач кафедри шоу-бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв та інші.

На жаль, конструктивної професійної розмови про поточні проблеми мистецької освіти, що традиційно в Україні перебуває у маргінальному становищі (розірвана-розтягнута між сферами освіти і культури), не вийшло: передовсім з огляду на некомпетентність у питаннях мистецької освіти представника Міністерства освіти і науки, делегованого на круглий стіл.

Заступник міністра освіти і науки Максим Стріха одразу заявив, що у міністерстві курує напрямок науки, тож предметно говорити про актуальні питання, які постали перед мистецькою освітою, не буде. Відтак, він висловив декілька загальних зауважень щодо напрямку реформи мистецької освіти.

Було наголошено на важливості експертних оцінок при оцінці компетентності у сфері мистецтва, оскільки опора лише на формальні показники тут не допомагає (одначе, саме формальні показники – результати організованих Міністерством освіти тестувань, є важливими визначниками при прийманні абітурієнтів до мистецьких навчальних закладів).

Сказано було і про необхідність узгоджувати теоретичну і практичну підготовку, враховувати під час навчання новітні досягнення у мистецькій сфері, залучати до процесу викладання світових майстрів і створювати для студентів мистецьких закладів умови проходження практики також і за межами України – у провідних мистецьких центрах за напрямом їхньої підготовки.

На жаль, цілком слушні тези не було підкріплено конкретними роз’ясненнями, яким чином, коли і в яких обсягах Міністерство освіти і науки передбачає реалізувати таку реформу мистецької освіти. (І зрештою, яким чином її буде узгоджено із жорсткими рамками стандартів освітньої підготовки, запровадженими законодавчо).

Натомість, на одному з питань мистецької освіти Максим Стріха зупинився осібно. У 1960-ті роки опери виконували в українських перекладах, чітко вимовляючи кожне слово, зазначив він. Такою – із акцентуванням на правильності вимови – була школа підготовки оперних співаків. Сьогодні ж її рівень серйозно підупав. Співаки виконують оперні партії в оригіналі, нерозбірливо. При тому вони орієнтуються не на українську громаду, яка своїми потом і кров’ю заробленими гривнями підтримує національне оперне мистецтво, а на європейську провінційну сцену, «інтегруються» в «європейський оперний фаст-фуд».

Відтак, Максим Стріха наголосив на необхідності навчання виконанню оперних партій – світової класики – українською мовою, за якісними українськими перекладами. Це була єдина цілком конкретна пропозиція щодо реформи мистецької освіти, яку висловив заступник міністра освіти і науки на круглому столі. Попри те, що говорив Максим Стріха максимально серйозно і виважено, його слова скидалася скоріше на вигадливе збиткування посадовця над упослідженою сферою та її представниками.

Ольга Бенч, що багато років працювала у Міністерстві культури на керівних посадах, куруючи напрямок мистецької освіти, у своєму емоційному виступі зазначила, що рішення Міністерства освіти і науки спрямувати на профільний круглий стіл чиновника, некомпетентного у зазначеному питанні, яскраво ілюструє ставлення відомства до мистецької освіти. Гостро висловилася Ольга Бенч і щодо пропозицій про зміни у підготовці оперних співаків, висловлені непрофесіоналом. Почувши критику на власну адресу, Максим Стріха покинув зібрання і брати участі в подальшому обговоренні (яке саме переходило у предметну площину) не став.

Головний спеціаліст відділу навчальних закладів та науки Департаменту мистецтва та навчальних закладів Міністерства культури Олександр Хльобас у своєму виступі зазначив, що Міністерство культури нині бере активну участь у розробці проекту закону України «Про освіту». Він має визначити мистецьку освіту як спеціалізований вид освіти. Якщо закон буде прийнято Верховною Радою, це створить правові підстави для розробки системи підзаконних актів, які регулюватимуть саме мистецьку освіту і дозволять зберегти її специфічні особливості, попри нормативний тиск Міністерства освіти і науки.

Також Олександр Хльобас зазначив, що протягом року уряд розглядав можливість передати усі заклади мистецької освіти, що перебувають у підпорядкуванні Міністерства культури, за належністю: до Міністерства освіти і науки і місцевих органів влади. Але віце-прем’єр-міністру, міністру культури В’ячеславу Кириленку вдалося зберегти їх у підпорядкуванні Міністерства культури. Принаймні на рік: у Державному бюджеті України-2016 передбачено, що їхнє фінансування буде здійснюватися з коштів саме Міністерства культури.

Директор Київської ДМШ №35, голова Президії Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання Олександр Шаліт на початку свого виступу коротко підсумував стан мистецької освіти в Україні: «Проблем багато, перспектив – немає». Його прогноз невтішний: із 1 січня 2016 року розпочнеться розпад системи естетичного виховання загалом.

Причини кризи – економічні. Внаслідок децентралізації тепер фінансуватимуть школи естетичного виховання з місцевих бюджетів. В середньому, за підрахунками Олександра Шаліта, кожному закладу із власним приміщенням, у якому навчається близько 350 учнів, потрібно буде 5 млн. гривень на рік. Зрозуміло, місцева влада буде зацікавлена у тому, аби зменшити власні витрати – закривши школи. На жаль, тепер вона має таку можливість. Раніше для ліквідації шкіл естетичного виховання, що входили у базову мережу закладів культури, було потрібне погодження Міністерства культури. Тепер цю законодавчу норму знято.

Докладно зупинився Олександр Шаліт і на новаціях щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівників закладів культури, передбачених законопроектом № 2669-д, який зараз знаходиться на розгляді Верховної Ради. Контракт вигідний працівнику тим, що дозволяє домовлятися про індивідуальні – кращі за стандартні – умови роботи, зазначив він. Але сьогодні роботодавець у галузі культури не може запропонувати інших умов, аніж ті, що визначені Єдиною тарифною сіткою та урядовими нормативами. Відтак, контракт не покращує умови праці – це просто спосіб «взяти керівника на короткий ланцюжок».

Недоречною виглядає і запропонована форма конкурсного добору керівників. Законопроект передбачає, що претендент на посаду має надати програму розвитку закладу. Але яким чином це може зробити людина, що прийшла до школи естетичного виховання зі сторони, не знаючи ані матеріального, фінансового, економічного стану закладу, ані його кадрового потенціалу? Тобто в закон від початку закладаються такі норми, які неможливо буде виконати.

В тому, до речі, чи не головна проблема чинної реформи мистецької освіти: її автори дуже легко відкидають національні здобутки і надбання, цураються свого. А приписи «Болонського процесу» втілюють сліпо, не замислюючись над наслідками. Олександр Шаліт навів такий приклад: поляки регулярно запрошують наші дитячі музичні колективи до себе на фестивалі та щиро захоплюються ними, адже в процесі децентралізації та реформ власні – польські – школи естетичного виховання занедбали. В Україні також існує ризик, що запропоновані реформи знищать систему мистецької освіти загалом.

Усвідомлення навислої над мистецькою освітою фатальної загрози не покидало учасників круглого столу ні на мить. Під час обговорення вони нерідко скаржилися, що і чиновники Міністерства освіти і науки, і навіть поважні науковці – професіонали, доктори наук – з Академії педагогічних наук ігнорують роль мистецтва у вихованні особистості. Їм повсякчас потрібно доводити, що мистецтво – це важливо. При тому нехтування мистецькою освітою накладається на бажання зберігати – так само непрофесійний – контроль над нею. Відтак, йдемо деструктивним шляхом.

За підсумками круглого столу «Мистецька освіта: виклики та перспективи» учасники вирішили підготувати резолюцію та поширити її серед державних структур, які опікуються реформою освітньої сфери.

Нагадаємо, що головним питанням VІІ пленуму Правління НСКУ, який відбувся 15 грудня 2015 року, була кіноосвіта в Україні, її стан і перспективи. На його обговорення Спілка кінематографістів запросила і представника Міністерства освіти і науки, який також не завжди міг відповісти на конкретні питання щодо функціонування мистецької освіти в Україні, не завжди демонстрував усвідомлення специфіки підготовки професіоналів кіногалузі. У цьому незнанні, в ігноруванні природних особливостей сфери, яку «державні мужі» жваво беруться регулювати, також полягає виклик майбутньому мистецької освіти, чи не найбільший.

Із постановою VІІ пленуму Правління НСКУ, ухваленою після обговорення питання «Кіноосвіта в Україні: стан і перспективи», можна ознайомитися за посиланням>>>.

Відео круглого столу «Мистецька освіта: виклики та перспективи» – тут>>>.

Сергій Васильєв

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ