Українські фільми і фільми про Україну на Docudays UA–2016
25.03.2016
Цього року в рамках ХІІІ Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбудеться перший національний конкурс короткометражних фільмів DOCU/УКРАЇНА.
Разом із тим низку вітчизняних стрічок і зарубіжних робіт, що оповідають про українські події та життя, представлено у трьох міжнародних конкурсних програмах фестивалю, а також поза конкурсом – у рамках спеціальних програм і подій.
У конкурсній програмі DOCU/ЖИТТЯ, присвяченій мистецькій документалістиці, демонструють стрічку «Varta1, Львів, Україна» Юрія Грицини (2015, Україна, 63 хв.), що є спробою експериментальної реконструкції атмосфери і реакцій часів кінця Євромайдану, коли у Львові після Ночі Гніву (19 лютого 2014 року) активісти перебрали на себе функцію правоохоронців.
Фільм використовує записи радіопереговорів автомобільних патрулів активістів, ілюструючи їх відзнятими пізніше на VHS кадрами міських ландшафтів, щоб поставити кілька запитань про природу революції. Що таке самоорганізація? Як створюється демократія? Хто визначає покарання? Де центр і периферія революції? Де її початок і кінець? Короткий момент вакууму влади стає моментом найбільшої потенційності, коли обговорюються уявлення минулого і стратегії для майбутнього. Фільм намагається подивитися на повсякденні простори міста і зрозуміти, наскільки в них все ще присутня історична і революційна непевність.
У документальній стрічці українок Аліси Коваленко та Любові Дуракової «Аліса в Країні війни» (2015, 76 хв.) представлено портрет і особистий щоденник власне Аліси Коваленко – 26-літньої дівчини, яка, від початків революції на Майдані, знімала важливі події, що відбувалися в її країні.
Впродовж наступних двох років Аліса опиняється в найгарячіших точках заворушень: на Майдані Незалежності в Києві, блокпостах Слов’янська, руїнах Донецького аеропорту... Відстань між камерою і реальністю скорочується, а життя і смерть стають важливішими за просто зйомки фільму. «Аліса в Країні війни» представляє на фестивалі Польщу, де обидві режисерки навчалися у Школі Анджея Вайди.
У конкурсній програмі DOCU/ПРАВО, що концентрується на фільмах правозахисної тематики, відбудеться світова прем’єра стрічки Юлії Гонтарук «Десять секунд» (2016, Україна, 69 хв.), в основі якого – події, що є наслідком обстрілу житлового кварталу «Східний» міста Маріуполь 24 січня 2015 року, який вели із систем залпового вогню «Град» з боку території, окупованої проросійськими бойовиками. Це фільм – про людей і про місто, загублене в часі та просторі. Про те, як швидко може змінитися життя, й про те, як навіть після непоправного є речі, які лишаються незмінними.
У короткометражному конкурсі DOCU/КОРОТКО представлено два фільми українських режисерів. Стрічка Тараса Дроня «Остап» (2015, Україна, 28 хв.) розповідає про двох братів: один із них у Львові вдома, інший – у полоні в Донецьку, лежить у лікарні після останніх боїв за Донецький аеропорт. Вони обидва вірять, що ще зустрінуться.
Натомість, фільм Дмитра Тяжлова «Highnoon у Вінті» (2015, 12 хв.) представляє Швейцарію, де був створений в рамках ініціативи «5Х5Х5» (5 режисерів, 5 країн, 5 знімальних днів). Герой стрічки – Ендрю Філіп Вольфенсберґер – радіоведучий на громадському радіо Вінтертура. Його програма «Highnoon» виходить в ефір уже шість років і відома завдяки пісні тижня: Ендрю наспівує листи містян, опубліковані в місцевій газеті. Цей фільм – есей про швейцарську ідентичність, життя в громаді та стосунки людини з містом.
У програмі «Крізь Ілюзії» відбудеться українська прем’єра документальної стрічки Романа Бондарчука «Українські шерифи» (2015, Україна, Латвія, Німеччина, 85 хв.), яка досліджує форми громадянської самоорганізації на Херсонщині.
Місцеві «шерифи», обрані громадою села на півдні України, рятують жінку від анаконди, вселяють бездомного Колю в порожню хату, щоб він, нарешті, став людиною, вберігають неписьменного Індіанця від неминучого арешту… Зимою, коли на сході країни йде війна, вони розносять повістки в армію. Навесні – за традицією – святкують День перемоги, хоча до перемоги в цій війні ще дуже далеко.
У програмі «Проти-дія» відбудеться українська прем’єра американської документальної стрічки «Майже святий» (2015, США, 95 хв.). Фільм Стіва Гувера, відомий також за попередньою назвою «Крокодил Геннадій», наприкінці 2015 року переміг на московському «Артдокфесті».
Стрічка була знята в Маріуполі та оповідає про пастора і місцевого авторитета Геннадія Мохненка, який силоміць забирає бездомних дітей-наркоманів із вулиць міста. Він заснував «Республіку Пілігримів» – дитячий реабілітаційний центр і домівку для колишніх безхатченків. Завдяки його багаторічній допомозі Маріуполь вже не переповнений бездомними дітьми.
У програмі «Подорожні» буде продемонстровано угорську стрічку «Заробітчанський шлях» (2015, 52 хв.), відзняту Оленою Федюк. Фільм слідує за ходою чи не єдиної у світі заробітчанської прощі – 10-денного пішого паломництва із Самбора до Зарваниці, присвяченого і організованого українськими трудовими мігрантами та їхніми сім’ями.
Під час ходи і спільних молитов паломники не лише отримують благодать, але і мають змогу поділитися своїм досвідом за кордоном та возз’єднатися з відчуженими за роки міграції сім’ями. Вони намагаються подолати нищівні стереотипи та почуття провини за міграцію. В умовах повної зневіри до держави церква постає хоча й суперечливим, та мало не єдиним рушієм соціального і політичного спротиву.
В рамках спеціального показу на фестивалі відбудеться світова прем’єра стрічки Дмитра Тяжлова «Під напругою» (2016, Україна, 80 хв.), в якій представлено чотирирічну історію боротьби жителів села Усатове проти фінансованого ЄБРР спорудження двох ліній електропередач над їхнім селом.
«Сьогодення України нагадує передову лінію глобального протистояння між державною машиною, корпораціями і громадами. Символи Революції гідності (коктейлі Молотова та палаючі шини) вже з’являлися в 2010 році у невеликому селі неподалік Одеси. Тоді голос громади не був почутий і, як наслідок, мирна форма протесту проти могутнього державного енергетичного проекту переросла в запеклі сутички», – йдеться в описі фільму.
За участі латиського режисера Вістурса Кайріша в рамках спеціального показу буде представлено його фільм «Невидиме місто» (2014, Латвія, 68 хв.), відзнятий у Чорнобильській зоні.
Герой фільму – 30-літній Ігор живе в Чорнобильській зоні майже десять років. Він хоче знайти спокій, а також можливість втекти від сучасної цивілізації. Психологічні негаразди, як особисті, так і глобальні, досі турбують його. Він уособлює як гармонійний мир, так і надзвичайний стрес. А ще – екзистенційну таємницю. Таємницю сутності життя. Навколо нього старші мешканці Чорнобиля, що живуть у селах, повністю підкорених природою. Вони ведуть нереальне життя атлантів, і навіть війна в Україні для них відбувається ніби на іншій планеті.
Національний центр Олександра Довженка представить в рамках Docudays UA дилогію Анатолія Карася та Віктора Шкуріна «Липневі грози» про шахтарські страйки на Донбасі. Фільми «Страйк» (1989, УРСР, 82 хв.) і «Викид» (1991, УРСР, 75 хв.) були відзняті на межі 80-х і 90-х років і згодом отримали Державну премію України імені Тараса Шевченка.
Також в рамках спеціального показу буде представлено кіноцикл Сергія Лисенка «Енциклопедія Майдану» – десять короткометражних історій про спалах громадянської активності в Україні. Герої фільмів – правозахисники, волонтери, військові медики, журналісти, блогери, прості люди, які змінили реальність у сучасній Україні. У кожного героя своя історія, проте всі разом вони складаються в єдину оповідь.
Фільмом-закриття Docudays UA стане «Маріуполіс» Мантаса Кведаравічюса (2016, Литва, Німеччина, Франція, Україна, 90 хв.) – документальна стрічка антропологічного спрямування, відзнята у Маріуполі, прем’єра якої відбулася у «Панорамі» Берлінале у лютому цього року.
«Чоловік лагодить свою рибальську сітку та йде на міст. Два трамваї стикаються один з одним – ніхто не постраждав, а контактний дріт відновлюється в той же день. Для робітників заводу проводиться невеликий концерт, де щирий виступ скрипальки змушує їх плакати. Бомби падають у море, та всім байдуже. Повсякдення Маріуполя – розташованого на схід від Криму українського міста, колись заселеного греками – визначене загрозою бомбардувань. Це візуально сильна пошана кризовому місту, присвячена його поетам та чоботярам», – йдеться в описі фільму.
Власна інформація НСКУ