f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Кінематографісти України закликали владу підтримати реформи у кіногалузі

08.04.2016

Українські кінематографісти звернулися листом до президента Петра Порошенка, у якому підтримали політику реформування кіноіндустрії голови Держкіно Пилипа Іллєнка.

Іванна Ткачук, «Радіо Свобода»

Підписанти листа закликають керівництво держави почути тих, хто «сьогодні дійсно робить українське кіно». Передумовою до написання листа стала стаття кінокритика Лариси Брюховецької «Пітчинг, піар. Суєта», опублікована 25 березня «Дзеркалом тижня». У своїй статті Брюховецька виступила проти інституту продюсування та проведення пітчингів.

Лист підписали понад 150 кінематографічних діячів на чолі з режисером, сценаристом та продюсером Дмитром Томашпольським. У зверненні йдеться про те, що після 20 років застою саме Державне агентство України з питань кіно поставило український кінематограф на ноги. Розпочавши у 2011 році Програму виробництва і розповсюдження національних фільмів, Держкіно створило продукт, який відзначили нагородами найпрестижніших міжнародних кінофестивалів, а також почали показувати глядачам в кінотеатрах.

Натомість Лариса Брюховецька у своїй статті назвала роботу Держкіно «імітацією діяльності». Вона наголосила, що Голова агентства працює в піарному стилі, розповідає пресі про запуски нових проектів, але якість кіно при цьому не стає кращою. Підтвердженням своїх слів Брюховецька назвала успішний фільм Ахтема Сеїтаблаєва «Хайтарма» 2012 року, випущений без участі Держкіно. Крім того, кінокритик вважає непотрібною в Україні систему пітчингів. На її думку, представлення кінофільму не обов’язкове, адже воно зовсім не гарантує майбутнього успіху картини.

«Для експертів і Держкіно – це піар. Адже пітчинги відкриті й доступні, в тому числі для преси», – зазначила у статті Брюховецька.

Письменник та сценарист Андрій Кокотюха, один із підписантів листа до президента, назвав статтю Лариси Брюховецької «мракобесием».

«Будучи абсолютно компетентною в оцінках кіно, в теорії кіно пані Брюховецька виявила разючу некомпетентність», – зауважив у коментарі «Радіо Свобода» Кокотюха.

Він побоюється, щоб цю думку не взяли до уваги ті, хто не хоче, щоб українське кіно розвивалося саме так, як розвивається сьогодні. Письменник запевнив, що насправді кінематограф активно розвивається саме завдяки тому, що Держкіно почало співпрацювати з приватними продюсерськими студіями. І на його думку, не можна повертатися до радянських часів, коли держава давала гроші на створення державних фільмів та не вимагала звіту.

Режисер та сценарист Мирослав Слабошпицький, який також солідаризувався з листом кінодіячів розповів «Радіо Свобода», що вони намагаються не допустити повернення до «колоніального кіно».

«Ми виступаємо за прозору, прийняту в Європі систему пітчингів, тобто систему відкритої й чесної конкуренції», – повідомив він.

Також режисер наголосив, що всі 150 підписантів проти повернення в УРСР. А за сучасною системою пітчингів працюють всі європейські кінематографічні фонди. Слабошпицький розповів, що коли він працював над фільмами, продюсери ніколи не втручалися в його роботу та не вказували, як потрібно робити.

Іванна Ткачук, «Радіо Свобода», 5 квітня 2016 року

Будинок кіно На його чотирьох поверхах розташувалися три кінозали:

Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно Ресторан, бар і кафе у Будинку кіно – ідеальні місця для проведення банкетів, фуршетів, приймань.

Київ, Будинок кіно, оренда