f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Наголос перемоги

30.08.2017

У Києві в День Незалежності відбулася прем’єра гостросюжетного історичного бойовика Зази Буадзе «Червоний».

Дмитро Десятерик, «День»

Місце — сталінський табір, де ув’язнено разом «політичних» й «блатних». Час — 1947 рік. Протагоніст — один із командирів УПА Данило Червоний (Микола Береза). Антагоніст — начальник табору Абрамов (Олександр Мавріц). Розв’язка конфлікту — повстання.

Як свідчать початкові титри, фільм заснований на реальних подіях. Саме «бандерівські» етапи стали контрольним пострілом у голову ГУЛАГу. УПівці зберегли сувору дисципліну й структуру командування навіть у місцях поневолення, зневажали як «начальство», так і «злодіїв», не йшли на жодну співпрацю, солідарно протистояли всім налагодженим схемам ламання ув’язнених і, зрештою, організували ряд масштабних повстань, які добили машину сталінського терору.

Режисер фільму Заза Буадзе народився 1962 року в Кутаїсі (Грузія), навчався в Тбілісі й Берліні, має грузинське громадянство і вид на проживання в Україні. Починав з документалістики й серіалів. Сценаристом виступив Андрій Кокотюха — один із найпродуктивніших українських авторів (понад 60 книжок). «Червоний» — екранізація його однойменного роману.

Недоліків тут вистачає. Сюжет побудовано нерівно, з утратами в ритмі і занадто патетичним фіналом. Більшість образів вийшли майже картонними, без психологічного об’єму. Нарешті, мовна проблема: українська Червоного і його побратимів занадто літературна й через те невиразна.

Та все ж «Червоний» своє завдання — захопити глядача — виконав. По-перше, Кокотюсі й Буадзе вдається надати подіям цілком жвавого, динамічного розвитку в другій половині фільму, коли протистояння переходить у відкриту фазу. По-друге, типажно вдалим є Береза — голомозий, зосереджено-суворий, з виразним поглядом, якнайкраще втілення лідера опору. Мавріц-Абрамов виглядає добре, коли не надривається в спробах зробити свого героя якомога жахливішим, а переходить на більш стримані інтонації диявола-спокусника. Олег Шульга в ролі Віктора Гурова, репресованого льотчика з Чернігівщини, грає окрему драму людини, яка вважає своє ув’язнення помилкою і спочатку сприймає земляків як ворогів; прозріння приходить запізно. І, хоч як дивно, одна з удач сценариста — розкішна російськомовна «феня», котра надає її носіям необхідного колориту.

Можна закидати авторам недостовірний розвиток сюжету чи присікуватися до побутових подробиць. Проте тут не йдеться про дослідницьку роботу. Кіно, особливо жанрове, — це завжди про сьогодення, про тих, хто сидить у залі. А в теперішньому часі ми вперше за свою довгу історію почали регулярно здобувати перемоги. Відповідно, перемагаючий герой-українець вже не є вигадкою. І в цьому «Червоний» не грішить проти істини. Такі фільми потрібні. Буадзе і Кокотюха запланували вже зйомки двох продовжень. Ці та інші подібні картини виглядатимуть інколи як цілковиті фантазії. Але в них буде головна, потрібна нині якість — сюжет боротьби, що увінчалася успіхом.

Дмитро Десятерик, «День», 29 серпня 2017 року, №150

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ

10 грудня, вівторок, Червоний зал ДО ДНЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ Посольство Аргентини в Україні представляє Художній фільм «ПІДПІЛЬНЕ ДИТИНСТВО»