f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Українське у Вільнюсі: нотатки з кіноплатформи Meeting Point Vilnius

05.04.2018

У Вільнюсі закінчився міжнародний кінофестиваль, один із найбільших у регіоні, в межах якого проходила індустріальна платформа Meeting Point Vilnius, де було представлено й українське кіно.

Розрахована на бізнес-середовище, індустріальна платформа Meeting Point Vilnius — це велике збіговисько, такий собі майданчик для зустрічей людей, пов’язаних одним кіношним ланцюгом та однією кіношною метою. Якщо ви шукаєте гроші на закінчення не надто великобюджетного фільму, або сейлз-агента, або фестивального відбірника, ви цілком можете почати свій нелегкий шлях саме звідси.

Молодий, 23-річний фестиваль отримав особливий поштовх у розвитку після 2004 року, коли Литва посіла місце у складі Євросоюзу. Та саме останні роки стали вирішальними в його значенні — певно, до цього спонукала конкуренція з Талліннським кінофестивалем, чотири роки тому долученим до переліку фестивалів класу «А». Meeting Point Vilnius — це стрибок далі, вище і впевненіше, реальне наближення до омріяного альфа-класу. В чому ж полягає цей клас?

І жартома, і всерйоз, можна було би почати із Morning Run, ранкового забігу всіх любителів побігати, організованого водночас і як виняткова демонстрація орієнтації фестивальних творців на здоров’я, і як вияв креативності людей, не зациклених тільки на роботі, а здатних до мислення трохи ширше, ніж усі решта. Особливо доречно це було через сонячну й дуже приємну погоду, про яку на той момент в України лише мріяли. Від доброї погоди до доброго здоров’я й далі, до доброї роботи, перехід був легким і невимушеним. Треба одразу зрозуміти: тут ніхто нікого ні до чого не силує, не вимагаєть надзусиль чи блискавичних рішень, обов’язково підписаних договорів чи укладання угод. Усе схоже на річку — з одного витікає і в інше потрапляє.

Панельні дискусії про литовське кіно між місцевими продюсерми та прокатниками з представленнями шоу-кейсів національних фільмів перемежовувалися консультаціями з іноземними представниками кіноіндустрії, продовжувалося протягом кава-брейків та вечірок. Поки не переросло все у програму Coming Soon («Скоро»), власне, центральну подію всієї бізнес-секції фестивалю, де на розсуд професіоналів було виставлено 23 копродукційні (як правило) проекти із понад 15 країн світу на тому чи іншому етапі виробництва, від 56-хвилинних документальних фільмів до 130-хвилинних художніх. І кожна складова фестивалю функціювала ідеально. Що, передусім, ґрунтувалося на роботі, розумно розподіленій між багатьма працівниками, коли кожен відповідає за одну сферу діяльності, не переобтяжуючи пам’ять і розум одразу кількома напрямками діяльності (це не рахуючи достатньої кількості волонтерів).

Кожний етап триденного Meeting Point Vilnius був досконало налагодженим механізмом, із постійним і безперебійним зв’язком, інформуванням про все на світі й відповідним результатом. Україна посідала несподівано помітне місце серед цього «ідеалу». Наприклад, два з 14 представлених литовських фільмів знімалися у копродукції з Україною — «Стасіс» Мантаса Кведаравічюса та «Невидимий» Іґнаса Йонінаса («Стасіс», як литовсько-українсько-французький проект, є переможцем 9-го конкурсу Держкіно). А в програмі Coming Soon був представлений цілком український фільм режисера Сергія Лисенка з міжнародною назвою The Raid (із назвою «Екс» він переміг у 8-му конкурсу Держкіно). Цікаво, що стрічка Лисенка мала першу свою презентація — і не тільки за кордоном, а й загалом. Так само першим і єдиним серед представлених проектів «Екс» був фактично завершеним — за словами режисера, його готовність складає 99,9 %.

Власне, «Екс» викликав трохи помітніший інтерес, ніж інші фільми. Незважаючи на те, що йдеться в цій історичній драмі про 30-ті роки XX сторіччя, режисер у свій промові наполягав на її актуальності, апелюючи й до російсько-української війни, що триває вже четвертий рік, і до нещодавнього прикрого конфлікту з Польщею. На думку Сергія Лисенка, його робота добре лягає в коло інтересів постколоніальних країн і, звісно, країн пострадянських, тобто Східна Європа — вотчина стрічки. Крім того, увагу до фільму привабили й кінематографічність трейлера, представленого у презентації проекту, і залучення премійованого в Сан-Себастьяні й Берліні талановитого оператора (Сергія Михальчука), й бюджет стрічки: для Литви кошторис у майже один мільйон доларів, який мав «Екс», є більшим за багато які інші бюджети.

Як певний результат представники української стрічки отримали зацікавлення і пропозиції від кількох іменитих фестивалів, що набуде конкретнішої форми трохи пізніше, після здачі фільму в Держкіно.

Загальною підтримкою українському кіно у Вільнюсі було й те, що у прокаті йшов наш мультик «Викрадена принцеса» (про «Руслана і Людмилу» — анічичирк), і перманентна спорідненість литовців у протистоянні Росії (не дивно, що приз у секції Coming Soon здобув проект «Рашатудей», у якому документально показано маразм сучасного населення Росії, досі впевненого у своїй правоті щодо НЕсвободи західних людей, цілковитої власної свободи і праведності Путіна). Це виражалося в бесідах і навіть наявності українського прапора, хіба що дивно розміщеного: зрозуміло, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, який тут жив і працював із 1829 по 1831 роки, але на балконі над баром «Ямайка»...

Апофеозом цьогорічного Meeting Point Vilnius цілком можуть бути дві події: це побачений мурал на вулиці Пилімо, 66, на якому Трамп вдуває Путіну «паровозик», а також зізнання в любові до України від одного американського фотографа, який минулого року проїжджав байком через Одесу, а цього року хоче приїхати до Києва й реалізувати свій фотопроект. Обидва ці факти, як і сама індустріальна частина Вільнюського кінофестивалю, що вже відбулася, свідчать про одне: ми правильно рухаємося і в правильному напрямку.

Фото автора

Ярослав Підгора-Гвяздовський для «Детектора медіа»

Перший Кіноогляд оголосив переможців

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05